fbpx

Моя матір роки на заробітках і просить мене тепер аби я їй передавала кошти в Італію, які вона заробила

– У мене зараз фінансова скрута і я не дуже добре почуваюся.

Але ми з татом знаємо в чому причина, бо вже нам «добрі люди» все розказали.

Отож, моя мама їздила на заробітки все моє життя і наче все з початку було добре для мене – гарний одяг, іграшки, вступ в університет, безбідне життя. Вона приїздила дуже рідко, бо казала, що тут жити не може, а там копійку заробить і швидше вернеться. Але їй вже шістдесят, а вона й далі там!

Про те, що до батька час від часу навідується тітка Ольга я якось і не думала, знала, що вона у нас часто прибирає, а тато їй допомагає по господарству. Для мене все було дуже простим, хоч тепер це все вже виглядає по-іншому, але батьки й досі одружені!

Мама передавала гроші, але ми змогли лише збудувати хату з її допомогою, бо далі пішли витрати на моє навчання і на весілля. Квартиру мені мама теж допомогла купити, бо скидалися і свекри і ми. Татові гроші я навіть не рахую, бо що там він мав тим електриком. А він не завжди й афішував скільки заробляє, проте, мені завжди давав кругленьку суму на день народження.

Коли мамі виповнилося п’ятдесят, то вона святкувала там, сказала, що не хоче їхати до нас, бо там у неї щось з паперами. Ми засмутилися, особливо тато, який дуже на неї чекав, думав, що вона вернеться.

– Таню, та скільки там можна бути? Вже все у тебе тут є, донька скоро онуків приведе на світ, а ти й далі там сидиш!

– Не сиджу, а гроші вам заробляю, аби ви мали на що жити!, – відказувала мама.

– Ах нам? А собі ти нічого не заробляєш? Ти десь від нас окремо?

– Так, окремо, – відказала мама і кинула слухавку.

Тоді тато мені й сказав:

– Аби ти мамині гроші не витрачала, все складай і записуй, бо їй прийдеться жити на щось, а я бачу, що вона геть нічого не розуміє.

Так і повелося, що я по двісті євро відкладала, що мама передавала, собі брала лиш ті, що були на подарунок мені чи дітям. І татові вона здається ще висилала, але він їх і до цього рішення не дуже витрачав.

І ось тепер мама нам каже, щоб ми їй допомогли, бо вона не може заробити стільки, скільки їй треба:

– Роки мені пішли на цих роботах, минулося моє здоров’я, то тепер ви маєте мені допомогти!

Тато повірив і почав їй пересилати ті гроші, що він у себе від неї наскладав. А було всього п’ятнадцять тисяч євро і він так за рік вже більшу частину суми їй і віддав, але вона все не вгавала та просила ще і ще.

– Інно, я ж тобі скільки грошей дала, а тепер ти матері не маєш де тисячу взяти?, – нагадувала мені вона.

Я ж їй і віддавала ті, що були з її передач.

Дійшло до того, що вже ніяких грошей ми не маємо, а вона й далі просить. Тато тоді дуже задумався та почав виясняти, що ж там з нею таке.

– Якби щось із здоров’ям, то вже би швидко тут була та по лікарях бігала. Тут щось не чисто.

І ось одна подруга й проговорилася, що у мами нові стосунки, чоловік від неї молодший на десять років і вона старається йому зробити гарні подарунки і про себе теж не забути, бо всі процедури коштують тут дуже дорого. Я бачила, що мама на фото дуже помолоділа, але де ж я думала, що це через те? А тепер мама телефонує і каже аби тато продавав будинок, бо там її частка і гроші передав їй. Я нічого не розумію: і не знаю як підтримати тата, і не знаю, як маму нарозумити. Що мені б ви порадили?

Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.

Фото Ярослава Романюка

Автор Ксеня Ропота

You cannot copy content of this page