Звичайно, що мені це зачепило, а кого б не зачепило, бо я про себе думала, що я просто дуже розуміюча людина.
Наприклад, у нас досі нема своєї квартири, бо мій чоловік не може на свою зарплату багато відкладати, а на мою ми живемо і ростимо двох дітей. Я розумію, що зараз такий час і ціни, і діти ростуть, і навіщо щось міняти, коли я наче з усім даю раду?
А от Наталя геть не така, вона прожила з чоловіком п’ятнадцять років, а, коли його скоротили з роботи, бо банк тріснув, то вона його покинула.
Сказала, що сама дітей на ноги поставить. Але такому чоловікові догоджати не буде.
Але справа в тому, що Наталя й досі зі мною працює, її зарплата яка була, така і є, а ростить вона дітей на допомогу від своїх батьків та від свекрів, поки чоловік поїхав в Європу на будову. І я певна, що він звідти їй висилатиме гроші, щоб вона ростила дітей, а Наталя буде казати. Що вона все сама робить і навіть не подумає, що чоловік їй квартиру залишив і вона не тратиться на оренду.
Зараз вона в активному пошуку неземного кохання, але ще не знає, якого саме чоловіка їй треба, бо вона варта найкращого.
Або є у нас на роботі така собі Оленка, ростить сама дитину, батьки у неї на заробітках і повністю її утримують, купили квартиру, пересилають гроші, платять за всі гуртки внучки. Тому в Оленки ціла теорія, що має для неї робити справжній чоловік: на руках носити, подарунки дорогі дарувати, захоплюватися, водити щодень в ресторани, двічі возити на відпочинок за кордон, повністю забрати від неї всі побутові справи, найнявши домогосподарку.
– І це ще йому треба добре постаратися аби я погодилася подарувати йому дитину, – каже вона.
Звичайно, Оленка дуже гарна, але поки такого кавалера вона не знайшла, хоч запевняє, що вона купу грошей витрачає аби тримати себе в бездоганній формі.
– Ти собі й не уявляєш, скільки коштує моя косметика! То я вже маю мати такого чоловіка аби він міг мені її купити.
Є ще одна шкільна подруга, яка шукає чоловіка, який би спонсорував її кар’єру співачки. Вона по молодості вийшла заміж за свого одногрупника, любилися дуже, двоє діток з’явилося, але єдине, що вони могли, то співати по весіллях. З того всього коханий швидко на дно опустився, а вона дітей батькам, а сама в столиці з клубу до клубу мандрує аби там співати.
– Я до себе й близько бідняка не підпущу, досить з мене одного. Я шукаю чоловіка, який мені дасть грошей на власну групу, на композитора, щоб я нарешті досягла вершини, того. на що я розраховую. І я вам скажу, що Віра дуже гарна, чимось на свою зіркову тезку схожа, тільки поки не пощастило.
І знаєте, що я думаю, коли йду в супермаркет і вишукуючи акційні цінники, далі несучи в руках пакети дві зупинки, щоб не платити за трамвай, відкриваючи двері своєї скромної орендованої квартири і готуючи на кухні шедевр з цих акційних продуктів?
Я думаю про те, що біда жінки в тому, що вона «не може собі ціни скласти», як казала моя бабуся.
Наче зараз перед очима.
– Ціни собі скласти не можеш, то й довіку кукуватимеш!, – не раз мені казала.
Потім я чула, що треба спуститися на землю вже від багатьох інших людей.
І я, напевно, навчилася бути реалісткою чи що. Я змирилася з тим, що не можу змінити і навчилася в цьому жити, навіть відчуваючи. Час від часу, припливи щастя і радості.
Чи то таки правда і у мене просто занижена самооцінка? І немає нічого спільного з реальним життям?
Фото Ярослав Романюк
Автор Ксеня Ропота
