fbpx
Історії з життя
Я зробила декілька фото цієї парочки. І прийшовши додому першим ділом розповіла чоловікові про побачене, підтвердивши свої слова доказами. Того ж вечора, ми з чоловіком поїхали до свекрухи, навіть не попередивши її про наш візит

Причепилася до мого чоловіка колега по роботі. Чи то їй щось наснилося, чи то щось в неї трапилося, але звідкись вона взяла, що саме мій чоловік повинен стати татком її дитини.

Спершу ми потішились, потім її настирність почала нас діймати, але вона все одно не давала нам проходу.

Ми навіть в спеціальну службу ходили жалітися. Але там над нами тільки посміялися, говорячи, що ми серіалів передивилися. Отже з цього в нас нічого не вийшло.

Ця жінка чатувала чоловіка де тільки могла. Навіть на роботі не давала йому спокійно працювати. А мені вона влаштовувала не аби які сцени в громадських місцях:

– Навіщо ти руйнуєш нашу сім’ю? Тобі дитини не шкода? Залиш мого чоловіка в спокої!

І це говорила не я, а вона. Неначе це я заважаю їхньому щастю та хочу їх розлучити. А дитина, про яку вона говорить, та сама, яку повинен їй подарувати мій чоловік. Чим частіше я їй траплялася на очі, тим складніше було з нею розминутися.

Коли чоловік знайшов приватну записку від цієї людини у нас вдома, я відчула себе недобре. Певна річ, коли вона робить це на відстані, а тут вже і до будинку посягнула. Не розумію звідки вона могла дістати ключі? Вони є тільки у мене і у чоловіка.

– Можливо це його колишня, хоче провчити мене? – почала я мимоволі так думати.

Ця записка була першою ластівкою, далі почалося неймовірне. Ми з чоловіком знову звернулися в спеціальні служби. Нам пощастило на цей раз на нас звернули увагу.

Після цього служби завітали до неї в гості і перевірили її. Вона до цього не мала ніякого відношення. Стало дійсно не по собі.

Але насправді все виявилося набагато простішим ніж здавалося на перший погляд. Я абсолютно випадково, завітавши у справах на інший кінець міста, побачила цю дівчину в компанії своєї свекрухи. От тоді я і усвідомила звідки ноги виросли!

Я зробила декілька фото цієї парочки. І прийшовши додому першим ділом розповіла чоловікові про побачене, підтвердивши свої слова доказами.

Того ж вечора, ми з чоловіком поїхали до свекрухи, навіть не попередивши її про наш візит. Спочатку вона намагалася все заперечити, але показавши їй фотографії вона все ж зізнатися.

Як виявилося, це моя свекруха не може примиритися з тим, що у нас не має дітей, після семи років шлюбу. Вона ж хоче онуків. От і робила от таке у нас за спинами.

І записки і речі чужі вона нам залишала, аби я подумала що чоловік зраджує і пішла б. Дивно, але коли ми її все ж викрили вона не покаялась. Просто при мені почала просити сина одуматись і дивитись у майбутнє тверезим поглядом.

Шкода, що вона не знає того, що саме її син є причиною всього того. Мені їх обох шкода тепер і чоловіка я люблю. але слова свекрухи про те, що потрібно думати про майбутнє засіли глибоко в душі.

А й справді, чи потрібні вони мені?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка ілюстративна – pexels.

You cannot copy content of this page