fbpx
Історії з життя
Мої батьки категорично проти Дмитра. Навіть, майбутнє весілля обговорювати не хочуть, хоча його батьки мене “донечкою” називають. а все через якийсь папірець незначний.

Я з дмитром познайомилась трішки більше ніж пів року тому. Він молодий, амбітний і дуже наполегливий. Хоч і проживає в селі, але дім у нього – не кожна столична квартира зрівняється. Вони із батьками мають досить таки багато землі власної та ще й у людей орендують.

З Дмитром нас його батьки познайомили. Я медсестра і Валентина Дмитрівна часто в кабінет де я працюю приходила. Так ото слово, за слово ми із нею мали дуже теплі стосунки. Одного разу вона запитала, чи може де мене її син зателефонувати. Я думала, що по роботі. можливо, тож погодилась. З того дзвінка наші зустрічі і розпочались.

Коли він нещодавно мені запропонував вийти за нього і разом жити я була на сьомому небі від радості. Одразу ж зателефонувала мамі своїй аби повідомити прекрасну новину, однак батьки мої виступили різко проти мого щастя особистого.

Читайте також:Мені 62 роки. Як тільки я на пенсію вийти змогла, так одразу до сестри за кордон поїхала. Щиро вірила у те, що здоров’я моє не підведе і я ще зможу кілька років попрацювати і допомогти сину. Дуже їм важко на квартирі орендованій із двома дітьми, то я їм мріяла хоч на перший внесок назбирати. Таки назбирала, але не сину гроші пішли, а свасі моїй

Справа в тому,що у мого Дмитра є дружина і двоє малих синів. Ще в Березні минулого року вона виїхала в Данію і досі там, хоча в нас на Черкащині досить таки спокійно, слава Богу. Вже за кілька місяців перебування за кордоном вона повідомила Дмитру, що повертатись не планує. Мовляв, житиме заради дітей, а діти там матимуть набагато більше можливостей ніж у селі рідному.

Пів року вона там пожила і вже влаштувалась на досить хорошу роботу, адже мову знала дуже гарно, бо тут вчителем іноземної мови була. Тоді ж вона і заявила Дмитру, щоби не чекав і не надіявся. Хіба після того, як кордони для чоловіків відкриють, він до неї приїде, але навряд.

Дмитро уже й забув про ту жінку. Звісно, за дітьми сумує і дуже, але в його житті тепер є я і він сам говорить. що кохає і дуже щасливий. Я й сама бачу що його почуття щирі і глибокі, але для батьків моїх то ж не аргумент.

Тепер я стою перед важким вибором. Батьки проти мого переїзду до коханого категорично, кажуть, що тоді відречуться від мене.

Як мені батьків своїх заспокоїти. Як пояснити, що папірець про розлучення не основне?

Невже доведеться відмовитись від когось хто мені дорогий? Але кого обрати: Дмитра, чи тата із мамою?

05,05,2023

Ольга Т.

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page