fbpx

Моїй сестрі двоюрідній потрібно було зупинитись у столиці на кілка днів. Вона нині за кордоном проживає, і в Україні їй потрібно було оформити якісь документи. Я сама запропонувала їй у нас погостювати мовляв, щоби їй на житло не витрачатися, у нас поживе, та й я скучила.

Моїй сестрі двоюрідній потрібно було зупинитись у столиці на кілка днів. Вона нині за кордоном проживає, і в Україні їй потрібно було оформити якісь документи. Я сама запропонувала їй у нас погостювати мовляв, щоби їй на житло не витрачатися, у нас поживе, та й я скучила.

Сестра моя Ніна, ми з нею росли разом. Я й не вважаю її двоюрідною, вона завше була мені близькою і рідною. Ми переписуємось, зідзвонюємось часто. Вона нам посилки з-за кордону шле, тому тут інакше, як рідною і не назвати.

Я одразу звернула увагу — сестра дуже змінилась. роки життя за кордоном змінили не тільки її зовнішність, а й поведінку. З тихої і спокійної. вона стала відкритою і більш впевненою в собі красунею.

Я й не туди, ну чесне слово. Село селом, ну що ж з мене узяти. та й на восьмому місяці я а тут оці тривоги постійні. Голова геть іншим заповнена, ну змінилась сестра, то й змінилась. Проте час показав, наскільки я була наївною.

Того дня лягли спати рано. світло вимкнули, ми походили, щось там поробили тай у ліжка грітись, а чоловік мій за столом у кухні презентацію завершує. Ну я товклась довго, поки таки вляглась, а Ніна, ніби й швидко заснула. Принаймні я так думала. Минула десь годинка, я лежу у стелю дивлюсь, та до того, що за вікном відбувається прислуховуюсь, аж чую – Ніна встала.

Квартира у нас однокімнатна невелика, слух у мене ідеальний. а ніночка моя, та що сестричка найрідніша на кухню. до чоловіка мого подалась:

— Спить, вона, – шепоче, не переймайся, – А ми з тобою можемо побалакати.

Я зрозуміла, що треба щось вирішувати, тихцем підійшла і вже відкрити двері на кухню хотіла і побачити все, що там відбувається, але тут двері різко відчинив чоловік, за руку виставив сестру мою з кухні і такі слова їй сказав, що у мене бантики на голові розплелись.

Обоє мене побачили, сестра знітилась і в кімнату прошмигнула, а чоловік поглянув на мене суворо:

— Ніяких гостей у нашому домі, чула мене. А тебе, Ніно, аби до ранку не було.

Ніна уже через десять хвилин вислизнула з квартири, а чоловік ще три дні зі мною не розмовляв. От так один вчинок показав хто є хто і навчив не довіряти, навіть найріднішим.

06,12,2022

Головна картинка ілюстративна pexels.

You cannot copy content of this page