З Олею ми зустрічалися недовго. Кохання накрило мене з головою, я незабаром зробив їй пропозицію, на яку Ольга відповіла згодою.
Може тому, що в нас було мало часу добре пізнати один одного, я й не помітив і не надав значення одному спочатку неважливому бзіку дружини, але згодом саме він привів до розлучення.
Це надзвичайна охайність Олі. Я бачив багато людей, що люблять чистоту та порядок. Я й сам до них належу.
Брудні шкарпетки завжди відношу в кошик до пралки. Під час їжі я не розкидаю навколо себе гори крихт та недоїдків. Але все має бути в міру.
А в Олі любов до чистоти була просто гіпертрофована. Якось за вечерею я впустив шматочок пирога на стілець. Я відразу ж його прибрав і витер серветкою. Але Оля вирішила переконатися особисто, що все гаразд.
Якби я не протестував, дожовуючи пиріг, але Оля з рішучим виглядом таки виштовхала мене зі стільця і буквально з лупою обстежила його на предмет забруднення.
Не виявивши слідів пирога, вона все ж таки почистила оббивку стільця з засобом для чищення, а заодно і всіх інших стільців і дивана у вітальні.
Спочатку це все мене навіть розчулювало, і я хвалився друзям яка Оленька у мене чистюля. Але згодом мене це все почало напружувати.
Коли ми поверталися додому, вона віртуозно знімала взуття, перестрибуючи босими ногами на чисту підлогу, чого вимагала від мене. Але я не міг похвалитися такими акробатичними здібностями та такою граціозністю. Тому одного разу зачепивши носом кросівки наш чистий килим у передпокої, Оля влаштувала ще ту сцену.
Я спокійно вислухав лекцію, які мікроби могли потрапити на килим і, звичайно, вже розбіглися по всьому будинку. Стійко витерпів обробку килима і мене.
Далі ставало складніше.
Оля могла прокинутися серед ночі та в сльозах розбудити мене, щоб поміняти постільне. Бо вона відчуває, що воно брудне. Я покірно вставав і чекав, коли вона змінить простирадла та наволочки. Не дивлячись, але те, що у мене на завтра було заплановано важливу зустріч, і треба було рано вставати.
Посуд після посудомийної машини вона обов’язково перемивала, тому що не довіряла техніці. Я не розумію, навіщо тоді ми її взагалі купували.
На день народження я подарував дружині робота пилососа, щоб хоч трохи звільнилося часу на мене. Але я помилявся. Цей круглий помічник, що бігає під ногами, забирав весь вільний час дружини.
Робот пилосос теж не вселив Олі довіри. І вона весь час ходила за ним під час роботи, перевіряючи кожен куточок. А потім взагалі стала протирати після нього. Так про всяк випадок, раптом робот чогось не помітив. Це ж техніка, а в неї можуть бути збої. А хто, крім неї, зробить усе краще? Вже точно не я. Я здатний тільки забруднювати на її думку не тільки квартиру, але і все навколишнє середовище.
А вже варто було мені раз вискочити на майданчик у домашніх капцях до постачальника піци. Що почалося. Тапочки демонстративно з усіма почестями полетіли у відро для сміття, а весь паркет і килими в терміновому порядку були перечищені і перемиті.
Пральна машина працювала вдень та вночі, без втоми та відпочинку. Оля нескінченно, щось чистила, прала, мила, відтирала та обробляла.
Навіть мати свою вона запускала далі порога лише після того, як вона переодягнеться.
Для сумок із покупками у нас був окремий килимок. Який розстелявся перед походом до магазину. І дбайливо прався і сушився після.
Мама Ольги сама визнавала, що це вже на їхню думку з батьком надто. Оля з дитинства була чистюлею, але це вже перебір, зітхала теща.
Згодом мені все це набридло настільки, що я перестав поспішати додому.
Тому що вдома на мене не чекала молода, щаслива і любляча дружина. А чекала обов’язкова процедура з перестрибуванням на порозі, з чищенням та оглядом.
Багато разів я говорив із дружиною, що це не нормально. Але Оля не чула мене. Вона дивилася через плече на шпалери, які на її думку знову-таки забруднив я і їй тепер доведеться півночі їх очищати.
Я подав на розлучення. Що й було очікувано. Ольга, на мою думку, ні грама не засмутилася. А навіть зраділа, що в її житті не буде головного джерела бруду.
Після того як я зібрав свої речі, вийшов за двері. Стоячи на майданчику, я почув, як загула, пралка і задзижчав пилосос, бігаючи по будинку, і збираючи за бруд.
Я винайняв квартиру ближче до роботи. І першого ж дня запросив усіх своїх друзів та колег. Вечірка вдалася на славу. І з яким почуттям радості я ходив вранці після вечірки своєю перевернутою вгору дном квартирою.
Я відчував життя. Ось воно життя. Справжнє.
Головна картинка – pexels.
