Ми не мали вибору особливо, тому переїхали із Ірпеня до матері мого чоловіка у столицю. Хотіли винайняти окреме житло, але Любов Дмитрівна просто горою стала проти такого рішення. “Нащо чужим платити, якщо у мене ціла кімната вільна”. Ну ми і погодились, хто ж знав, що у свекрухи на все був план.
Одразу скажу, що мій чоловік має дуже хорошу роботу. Він цілими днями сидить за комп’ютером, проектує, вичисляє. Я в тому не розуміюсь, але замовлення у нього ледь не з усього світу.
Гроші на його картку надходять регулярно, тому ми не маємо фінансових негараздів. Відколи живемо тут, то й продукти купуємо і за комунальні оплачуємо ну і про свекруху не забуваємо.
Але Любов Дмитрівна нещодавно заявила, що грошей, які ми даємо їй, ледве вистачає на існування. Свекруха каже, що їй потрібно терміново їхати за кордон, адже вона має певну недугу і саме там їй зможуть допомогти. Ми були не на жарт стривожені. Мій чоловік попросив у мами усі аналізи і виписки і направлення. адже мав за кордоном кілька друзів спеціалістів, які погодяться поглянути і допомогти з тим, аби свекруха була здоровою.
Що ви думаєте? Його мама як почула те, аж ногами затупала. Мовляв, їй не потрібні ніякі там друзі, а від нас їй треба тільки конкретна кількість папірців, адже вона вже тур замовила і його потрібно оплатити. а ми не бажаємо їй щастя і вставляємо палки в колеса.
Я все одразу зрозуміла -раніше свекруха купалася у розкоші. На гроші, які їй давав мій чоловік, вона купила дачну ділянку з будиночком. Свекруха зробила там розкішний ремонт. Її дача більше нагадує фазенду із бразильського серіалу. Не знаю чому, але свекруха все одно незадоволена. Їй мало усього і вона просить більше і більше.
Поговорила з чоловіком, ми вирішили таки з’їхати, адже через сцени, що свекруха влаштовує нам немає спокійного життя. Так, що ви думаєте – нині Любов Дмитрівна у стаціонарі. Ото, як побачила, що ми речі збираємо, так по стіні і сповзла. Мовляв, вона нас прихистила, а ми невдячні.
Чоловік уже проти переїзду, говорить, що не можна маму у такому стані залишати, а я стою на тому. що з’їхати нам просто необхідно, адже життя нам не буде.
Хіба ж не так?
28,01,2023
Головна картинка ілюстративна.