Ми зараз знаходимося в глухому куті – шукаємо рішення і не знаходимо.
Нашому синові 20 років. Він вчиться на 2 курсі інституту, вчиться платно. Самі розумієте: задоволення – не з дешевих. Нещодавно він привів до нас на оглядини свою наречену. Ну, як на оглядини? Виявилося дівчина при надії, і молоді прийшли порадитися, що робити. Їй лише 18 років. Але, мені вона сподобалася – скромна, спокійна.
Ну вимовили ми своє невдоволення, зітхнули, але вирішили підтримати молодь. Та й, як би ви вчинили, адже це ж дитина моєї дитини? Та й, знову-таки, це ж – наш онук чи внучка. Хоч і не планували ми так рано дідом з бабкою ставати, але, що робити. Одне порадувало, що син з себе відповідальності не зняв – значить, правильно ми його виховали. Вирішили влаштувати, щось типу сватання, щоб зустрітися з батьками нареченої і обговорити подальші дії.
Прийшли в призначений час в гості. Нас цілком пристойно зустріли, ми – з тортиком, вони – з сиром-ковбаскою. Посиділи, обговорили. Молоді хочуть весілля. Невелике торжество, але знову ж таки витрати. Син у нас єдиний. Грошей зайвих немає, але якщо взяти підробіток, та заощадити, то зможемо все оплатити. Так і вирішили – все скромненько, але не гірше, ніж у людей. Вирішили все робити навпіл і за традиціями. Ми молодим кільця купили і половину за ресторан оплатили. Через 2 тижні вже і свято намічено.
Але вчора син приходить додому чорніше хмари, питаю:
— Що трапилося? Не порозумілись між собою, чи що?
Виявляється, батьки дівчинки вирішили, що все дуже дорого і такі суми вони не потягнуть. Сказали синові:
— Ми не розраховували, що буде все аж настільки дорого. Уже й не знаємо де позичати грошей. Ти як чоловік повинен сам оплачувати примхи своєї дружини майбутньої. Наразі грошей у нас немає. Тож сам розбирайся як бути.
Я просто отетеріла, якщо не гірше: у нас все придбано, ресторан оплачений, гості запрошені, причому, з їхнього боку – гостей в 2 рази більше. Саме ми давали завдаток у той ресторан і фотографу. Ми оплатили лімузин і шоу програму. Свати повинні були внести свою частку вчора.
Подзвонила майбутнім родичам, а вони несуть якусь нісенітницю: ми не знали, що все так дорого, ми не очікували, у нас несподівані витрати, ми потім повернемо, гостей скасувати не можемо, а то образяться.
Все скасувати? Так сина з невісткою шкода – пообіцяли вже. Та й, за ресторан всю суму не повернуть. Та й, наші родичі теж образяться.
Чоловік пропонує іти до нотаріуса разом зі сватами, аби факт позички було завірено офіційно. Що ви думаєте. Там на нас образились. Бо ми їм не віримо. Заявили що так починати родичатись неправильно.
Дітей шкода, грошей шкода. Але вся ця історія надто неприємно тхне. Може ну його те весілля! так витрачених грошей шкода і вже не повернеш, але якщо піти на поводу у майбутніх родичів то в такі мінуси заліземо. Віддавати довго.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
