У мене із чоловіком двоє синів. Різниця у віці між моїми синами – сім років.
Звичайно ж, одразу одружився мій старший син. Ми з чоловіком переписали на старшого сина квартиру, яку чоловік отримав у спадок від батьків. Володя з дружиною почав жити у цій квартирі на всьому готовому. Нині у мого старшого сина вже двоє дітей.
А потім ми порадившись взяли кредит і купили квартиру для свого молодшого сина, щоб йому було де жити, коли він надумає оженитись.
І ось п’ять років як одружився і наш молодший син Костя. Ми подарували йому на весілля квартиру.
Я вважаю, що обидві невістки повинні бути нам із чоловіком дуже вдячні за те, що їм не довелося жити на орендованих квартирах. Вони прийшли на все готове. Вони спокійно сиділи у декреті, не думаючи про те, що потрібно оплачувати оренду, чи складати гроші на власне житло.
Хто б подумав, що коли ми опинимось із чоловіком у скруті жоден із синів нам руку допомоги не простягне і ми з чоловіком змушені винаймати собі житло.
Ми жили у невеличкому містечку під столицею. Мені шкода, що не вчила історію адже, як виявилось наше містечко рівняли з землею, чи не кожні сто років. на нашу долю припало ще одне руйнування. дому немає. як і того, що нажили за все життя. Чомусь.коли виїжджали з чоловіком. я була спокійна, на скільки це можливо. Думала, що наші діти нас приймуть і все у нас налагодиться. Все ж двоє синів, яких ми на ноги поставили, невже батькам не допоможуть. наївна.
Правда в тому, що ми пожили місяць у одного сина і він дуже попросив переїхати нас до свого брата, адже йому потрібно було прийняти в себе родину дружини, яка змогла вирватись з окупації. Ну ніби як причина поважна, тож ми й переїхали, але і другий син через місяць нам на двері вказав. Там причиною стала поява малюка і те, що семеро людей у двокімнатній квартирі не мають де розвернутись, тим паче, що одна кімната прохідна і на кухні вже стоїть ліжко.
Тепер ми орендуємо малесеньку квартирку у старезному будинку. Гірко на душі ще й від того, що сини нам не допомагають з орендою. Я ніби, як і розумію їх: в одного дитина щойно на світ з’явилась, дружина в декреті, в іншого повен дім рідні.
І все ніби добре і на все нам вистачає. Живі здорові, але так гірко. Як же ж гірко на душі.
18,11,2022
Головна картинка ілюстративна.
Популярні статті
- Кума образилася, що я їй гроші не позичила. І то так образилася, немов я їй не хочу віддавати її власні гроші. – Така ти кума, як ти так можеш?, – почала вона обурюватися, – Я ж тобі віддам!
- На весіллі свекри влаштували справжню виставу. Подарували нам ключі від квартири, обіцяли в усьому допомагати і робити все, аби ми жили щасливо і забезпечено. Я тоді ще здивувалась реакції чоловіка. Люди хлопали, вітали нас із власним житлом, моя рідня хвалила нових родичів, а чоловік мій лиш скептично кривився і головою хитав
- Знала б що почую, краще б трубки не брала. Сестра казна чого собі надумала а ти тепер розбирайся з усім цим. Але ж знає що мене в країні немає і таке втнула. Я вважаю, що все це через заздрість. Інакше я такої поведінки пояснити собі не можу ніяк
- Розумієте, він щасливий! Мій колишній чоловік щасливий в новому шлюбі, а я цього винести просто не можу.
- Донька Василя стала між мною та ним і то так категорично, що мене аж подив бере. Ти ж уже заміжня і діти є, то чого батькові не дати жити нормально?