Ми з моєю дружиною прийшли привітати її маму, а мою тещу, Тетяну Сергіївну, з 50-річчям. Крім подарунка, в нас була для неї приємна новина, яку вона з нетерпінням чекала: моя дружина Оля була при надії. Та не встигли ми поділитися нашою радістю, як Тетяна Сергіївна з порога перша сказала, що в неї для нас є сюрприз

Ми з моєю дружиною прийшли привітати її маму, а мою тещу, Тетяну Сергіївну, з 50-річчям. Крім подарунка, в нас була для неї приємна новина, яку вона з нетерпінням чекала: моя дружина Оля була при надії. Та не встигли ми поділитися нашою радістю, як Тетяна Сергіївна з порога перша сказала, що в неї для нас є сюрприз.

Я тішив себе надією, що теща, як і обіцяла, запропонує нам ключі від трикімнатної квартири в обмін на нашу однокімнатну, яка дісталася моїй дружині від її дідуся. Тетяна Сергіївна донедавна проживала зі старшою донькою та зятем, поки їхнє подружжя не придбало собі власне житло. Тож навіщо їй така велика квартира, коли ми з Олею тіснимося в однокімнатній та ще й чекаємо поповнення?

У вітальні за столом, крім Олиної сестри з чоловіком, сиділи ще й незнайомі, приблизно тещиного віку. Вона відрекомендувала нас своїм гостям. Один із них галантно поцілував руку моїй дружині: «Ренат. Олечко, я – наречений твоєї мами. Ти не впізнаєш мене?». «А мала б»? – здивувалася Оля. «Забула дядька Рената. Звичайно, коли ви всією родиною відпочивали в Євпаторії, ти була ще зовсім маленька. А сестра твоя Ніночка мене зразу впізнала», – заливався соловейком гість із півострова. «Так-так, щось і мені пригадується, – зморщила чоло Оля, – у вас там великий будинок, діти й дружина». Ренат враз посумнів: «Все є, тільки вже два роки, як нема моєї Камалії. Сумно мені там. От і вирішив розшукати мою Тетянку, щоб просто спілкуватися, а коли дізнався, що й вона вже без пари, запропонував зустрічатися. Але ми вже не молоді, щоб у парках гуляти, чому б не спробувати столичного життя разом із коханою в її затишнім гніздечку».

«Отакої, – розчаровано подумав я, – а як же тещина обіцянка помінятися з нами квартирами, щоб її внукам було просторіше? Звідки взявся на нашу голову цей Ренат? Сивина в скроні, біс у ребро? Та й теща не краща? В неї внуки від доньок скоро появляться, а вона заміж зібралася».

Очевидно, що й Олю також мамине рішення не втішило, але вона завжди говорила: «Головне, щоб мама була щаслива». Воно, звичайно, так, якщо теща поїде на батьківщину до свого жениха, але якщо його, як законного чоловіка, пропише в столичній квартирі, то марні наші сподівання на покращення житлових умов.

Пізніше я намагався відкрити коханій очі, що мамин кавалер просто претендує на її квартиру, що треба якнайшвидше з’ясувати, що він за чоловік, чим займається, щоб Тетяна Сергіївна не втрапила в халепу. Та Оля вважала, що її мама – жінка мудра і серйозна, сама розбереться, що вона має право на особисте щастя після п’яти років самотності. Але я цю справу так залишати не хотів, тому вирішив зібрати про цього дядька якнайбільше відомостей.

Ще при застіллі на святкуванні в тещі я старався поближче познайомитися з Ренатом та його другом Ахтемом. Виявляється, що той має точку на ринку, де торгують фруктами з півдня країни: персиками, інжиром, виноградом, ізюмом, курагою… Я нібито дуже зацікавився, мовляв, мої рідні з Чернігівщини надзвичайно полюбляють ці південні ласощі, то купував би для них кілограмами. Ахтем навіть координати свої дав і знижку пообіцяв, та ще й запевнив, що весь товар екологічно чистий з садів і плантацій Рената, які доглядають його сини.

Я не хотів з цією справою зволікати й вирушив на ринок розпитати продавців про цього літнього ловеласа Рената, бо до Ахтема в мене претензій не було: чоловік просто торгує, а цей жених забажав на схилі літ легкого життя в обіймах тещі та ще й в обіцяній нам квартирі. Нічого особливого від його сусідів на ринку я не почув, але мої сподівання, що полюбляє молодичок бальзаківського віку, трохи справдилися.

Розповідаючи дружині про почуте на ринку, як Ренат залицяється до продавчинь, як обсипає компліментами симпатичних дівчат-покупців, я дещо перебільшив про його походеньки, але це задля того, щоб Оля постаралася вплинути на свою маму й не дала їй зробити необачного кроку. А сам вирішив прямо в обличчя висловити Ренату свою недовіру й побоювання про його нечесні плани щодо моєї тещі. Тут таке почалося, про що дотепер гірко жалію.

Тетяна Сергіївна образилася на доньку, розповіла про розмову з нею Ренату, той ні слова не мовив, а просто розвернувся на сто вісімдесят і пішов, слухавку також не брав. Я зітхнув з полегшенням, але Оля залишилася втішати маму, бо наречений зник перед самим весіллям, коли і ресторан був замовлений, і костюм його в ательє був майже готовий, тільки останньої примірки чекав, і сукня весільна вже висіла в маминій шафі.

Коли я приїхав забрати дружину з тещиної квартири, вона ошелешила мене звинуваченнями, що це все я затіяв, що я про квартиру тільки й мрію, що я зламав мамину долю. І вишенька на тортику від Олі: вона подає на розлучення, бо з таким меркантильним не хоче ростити майбутню дитину.

Я сподівався, що ми помиримося, коли теща остаточно заспокоїться та ще й буде вдячна мені. Але про мене вона швидко забула, коли повернувся Ренат. Тож нічого вони не відмінили. Весілля відбулося, але без мене. Оля додому так і не повернулася, живе в їхній трикімнатній квартирі, мені дверей не відчиняє. А Ренат продав свій великий будинок і на виручені кошти купив власну квартиру. Так що літня пара має де жити.

Все ніби так гарно повернулося, та Оля не хоче зі мною миритися. Як переконати її, що вона чинить неправильно? Адже я хотів як краще.

You cannot copy content of this page