Ми з Сашком познайомились тут, в Італії. Я доглядала стареньку. а він порався біля будинку, був і садівником і двірником і теслею і малярем. Я була незаміжня, а його дружина була за тисячі кілометрів. Тож не дивно, що ми почали зустрічатись.
Спочатку між нами не було нічого серйозного. Я розуміла, що обручка на пальці Сашка, то не просто шмат металу, та й він не відкривався мені до кінця. проте згодом ми обоє зрозуміли, що закохалися. Сашко з дружиною розлучився все чесно їй пояснивши, а я й так вільною була. Зіграли пишне весілля у мене на батьківщині і знову повернулись сюди.
Колишня Сашкова дружина у нашому житті не з’являлась. Нічого спільного у них не було, ні діток, ні власності. Він тоді на заробітки поїхав. аби на житло заробити, а вона вдома працювала вчителем. Це все що мені було відомо про цю жінку.
Стала я останнім часом помічати, що чоловік мій кудись діває досить таки велику суму щомісяця. Ми з ним постійно разом на роботі тому ні про яку іншу мови немає. але ж гроші кудись таки діваються?
Коли почала розпитувати, Сашко таки зізнався. Він надсилає ту суму колишній дружині з її сином малим від другого шлюбу. Справа в тому, як він розповів, що вона ще у червні подалась із сином до Канади. На що вона розраховувала невідомо, але реальність виявилась трішки не такою, як та собі намалювала.
Дитині три роки і хоч малий до садка ходить, проте вона роботи знайти не може, адже не знає мови. Виплат що вона отримує їй не вистачає, тому вона і звернулась по до допомогу до колишнього.
Чесно, я не знаю, як і реагувати. Нікого зі знайомих в Канаді не маю, тому не можу зрозуміти, чи правду каже та жінка. З одного боку, ніби як і потрібно людині допомагати, але з іншого буде дуже прикро. якщо вона просто користується добротою мого Сашка.
Що скажете?
26,12,202
Головна картинка ілюстративна.
