Ми живемо у невеличкому селі не далеко від столиці. Нещодавно поруч із нами у порожньому домі, оселилась молода матуся з дитиною. Хлопчику зо три роки і одразу зрозуміло було, що не з добра вона сюди з дитям приїхала. Ми з мамою її дуже шкодували, допомагали усім чим могли, буквально годували щодня, аж поки я не зайшла до неї на гостину без попередження.
Маринка дівчина дуже гарна, тут нічого сказати. Про свою долю розповідати нікому не хотіла, а ми в душу і не лізли. навіщо? Матиме бажання то розповість, а ні, то нам і не цікаво. Бачили ми добре, що допомога їй потрібна.
Як тільки вона переїхала, о ми їй і продукти принесли і одяганку для малого. Вона дякувала і приймала усе, бо ж ні взути, ні переодягти не було у що. Я минулої осені Матвійка узяла із собою до міста, придбала для нього куртку зимову, чобітки і по дріб’язку там, колготи майки.
Так ми майже рік допомагали сусідці від щирого серця, аж проки, яне завітала до неї на гостину без попередження.
Ми хоч і поруч живемо, але ніколи в очі не лізли. У домі Маринчиному не були і далі порогу не заходили. Ну штори на вікнах, та й штори. А того дня я пішла до неї на каву запросити і кликала з порогу, та так і не докликалась. Малий вискочив, мене за руку узяв і в дім потягнув.
Заходжу, а там і техніка сучасна, і ноудбук і комп’ютер. А на столі телефон на який я заробити ніяк не можу. Три моїх зарплатні, не менше. На дивані речі лежать і дивлюсь, що не дешеві, а якісні і фірмові. Вийшла я вражена, забула що й хотіла.
Розповіла все мамі і ми довго ще мовчки сиділи. Коли Маринка, як завжди, з малим на вечерю прийшла я намагалась з нею про те, як і за що вона живе побалакати, але та лиш мовчала і очі додолу опускала. Тоді я прямо запитала, чому вона приходить до нас харчуватись, якщо у неї телефон останньої моделі і коштує більше сорока тисяч.
Вона підвелась, поглянула на нас зверхньо:
— Не думала, що ви такі, – і вийшла в двері.
Відтоді ми її у нашій хаті і не бачила. З нами вона не вітається і навіть у бік наш не дивиться. Наскільки я бачила, то ходить вона до однієї жіночки із села нашого і та їх із малим годує і ще й на життя грошей дає.
Так я й не зрозуміла, що то було.
31,03,2023
Головна картинка ілюстративна.