fbpx

Михайло не міг заснути. Він крутився з боку в бік. Варто було йому закрити очі, як знову і знову виникав образ Вікторії

Віка чи Юля? Дарина перегортала фото подруг в телефоні. Обидві дівчини були самотні, і обидві хотіли б познайомитися з гідним чоловіком. Дарина відправила кілька фото Семену.

Віка – яскрава шатенка зі сталевим характером, яка звикла добиватися в житті всього чого хотіла. Можливо ці якості і відлякували чоловіків. Самодостатня і знає собі ціну – дівчина хотіла бачити поруч із собою сильного і надійного чоловіка. Дарині здавалося, що саме така жінка підійшла б Михайлу. Але не знаючи його смаків, вона хотіла дізнатися думку Семена.

Юля – повна протилежність Вікторії, тиха і спокійна блондинка з великими сірими очима. Невпевнена в собі, скромна і добра дівчина, тиха і спокійна. Красунею її не назвеш, але її чарівна усмішка надавала дівчині особливого шарму. На відміну від Вікторії, шанувальників у Юлі не було, вона навіть звикла до своєї самотності, хоч і не втрачала надію зустріти своє кохання.

Роздуми Дарини порушило повідомлення від Семена : “Давай покличемо обох дівчат, а там, як піде”.

До дня народження Семена залишалося трохи більше тижня. Дарина зателефонувала Віці та Юлі, пояснивши ситуацію, вона запросила їх на день народження. Обидві з радістю погодилися приїхати.

Гостей зібралося не мало. Дарина багатьох не знала. Після того, як Семен відрекомендував їх, їй стало зрозуміло, що більша частина – це колеги по роботі. Так само вперше вона познайомилася з братом Семена – Костею. Приємний і веселий хлопець з чудовим почуттям гумору дуже сподобався дівчині. Михайло ще не приїхав. А Вікторія як завжди вразила Дарину. Виглядала вона звичайно на всі сто, але її вечірня яскраво-червона сукня, як здалося Дарині, не зовсім доречна для пікніка на природі. Проте, чоловіки як мухи обліпили чарівну Віку, як зазвичай завжди і бувало. Юля була одягнена скромно, в джинсах і блакитній блузці, їй дуже личив цей ніжний колір. Вона зголосилася допомагати Семену і Дарині на кухні.

– Навіщо я приїхала? – знизує вона плечима.

– Добре, що приїхала. Розвієшся, поспілкуєшся. До того ж Михайла ще немає. Та тут і крім нього чоловіків повно.

– Все це “повно” кружляє навколо Віки, – зітхнула вона.

– Подумаєш. Не роби поспішних висновків, – підбадьорювала її Дарина.

Їх відволік звук машини. Це був Михайло. Семен зустрічав друга на вулиці, Дарина і Юля вийшли з дому і підійшли до гостя. Двері машини відчинилися, і першим з неї вискочив Рекс. Виляючи хвостом, він підбіг до Семена, після до Дарини.

– Рексе, мій хороший, – вона погладила пса по голові.

– Добрий день всім, – пролунав голос Михайла.

– Вітання. Знайомтеся ласка. Михайло – це Юля. Юля – це Михайло. – Сказала Дарина.

– Дуже приємно, – відповів Михайло.

– І мені, – тихо відгукнулася Юля.

Тут з дому вийшла Вікторія в супроводі двох колег Семена.
– Вітаю, – звернулася вона до Михайла.

Чоловік пильно дивився на красуню, яка прямувала до нього. “Як же їй личить ця яскраво-червона сукня”, думав він, “яка приголомшлива дівчина”. Не в силах відірвати погляд, він як заворожений милувався цим створінням природи.

– Ось бачиш, – пошепки промовила Юля, звертаючись до Дарини, – і він завис.

– Бачу, – зітхнула дівчина, – але це не означає, що ти гірша, ніж вона.

– Вікторія, – промовила красуня в червоному, порівнявшись з Михайлом.

– Михайло, – ледве вимовив той.

Запанувало незручне мовчання.

– У нас вже все готово, давайте всі до столу, – розрядив обстановку Семен.

Всі пройшли в дім. Компанія підібралася дуже весела, особливо Костя, який замінив би з легкістю будь-якого тамаду. Навіть Юля ожила і весело реготала, невимушено базікаючи про щось з Костею. Дарина пильно спостерігала за Михайлом, який постійно поглядав у бік Вікторії і ніяково посміхався. Його вибір був очевидний. Але так само і не сховалося від очей те, що Костя приділяє багато уваги Юлі. Адже за неї Дарина переживала більше, ніж за Віку.

Михайло не міг нічого з собою вдіяти. Він весь час дивився на Вікторію, а та чарівно посміхалася йому. Він настільки замкнувся в собі і загруз в роботі, що перестав помічати всіх навколо, але сьогодні неначе прозрів. Він бачив, що інші так само не залишилися байдужі до краси дівчини в червоному, але для себе вирішив, що дістатися вона повинна саме йому.

Гості по-тихеньку почали роз’їжджатися по домівках. Серед них був не один охочий підвезти Вікторію додому, але вона тактовно всім відмовляла, посилаючись на те, що можливо залишиться тут з ночівлею. Така можливість дійсно була, будинок був великим, місця вистачало всім, гостинний господар сам запропонував залишитися. Віка вирішила так, якщо Михайло залишиться, то і вона теж. У свою чергу Михайло розсудив так само. В результаті залишилися Дарина з Семеном, Юля з Костею і Вікторія з Михайлом. Дарині здався дуже вдалим такий збіг обставин.

– Пропоную зіграти в гру на бажання, – сказала Дарина, – якраз поділимося на дві групи, яка програє група та і виконує бажання.

– Чому б і ні, – погодився Михайло.

– Тільки без дурниць, – сказала Юля.

– Адекватні бажання бути повинні, – Семен вийшов за грою.

Чоловіки почали вигравати і дівчатам довелося несолодко, бажання були цілком нешкідливими, але всі сміялися від душі. Дарині було очевидно, що Михайло і Віка сподобалися один одному, так само їй здавалося, що між Юлею та Костею теж виникла симпатія. Про це вона збиралася поговорити з Семеном, коли вони залишаться наодинці. Час за грою минув швидко, питання ночівлі компанії вирішилося само собою.

– Пропоную піти спати, третя година ночі вже, – Сказав Семен, широко позіхнувши.

Михайла і Віку поселили в сусідніх кімнатах.

– Кості сподобалася Юля? – спитала Дарина у Семена, коли вони прийшли з свою спальню.

– Не знаю. Я не питав. Хочеш Юлю посватати за Костика? – Семен пустотливо посміхнувся.

– Чому б і ні, якщо вони сподобаються один одному. Ти свого брата краще знаєш, ось цікавлюся, які перспективи можуть бути.

– Ну, Костик несерйозний, не любить обтяжувати себе, напевно просто не дозрів ще. Не так давно розлучився з дівчиною. Не впевнений, що він перспективна пара для твоєї подруги. Вона б, до речі, на мій погляд більше Михайлу підійшла. Віка вже вся така з себе.

– Віка просто красива. А так вона чудова дівчина. Дуже навіть пара Михайлу.

– Ну, ти її краще знаєш, добре, якщо так. А з Костею поговорю завтра.

– Дякую.

– А тепер іди сюди, – Семен притягнув Дарину до себе.

Михайло не міг заснути. Він крутився з боку в бік. Варто було йому закрити очі, як знову і знову виникав образ Вікторії. Він встав з ліжка, знову одягнувся і вийшов на балкон.

Сон до Віки не йшов. Вона думала про Михайла. Він їй сподобався, як тільки вона побачила його фото. Вона розуміла, що її симпатія взаємна, але відчувала якийсь мандраж, хвилювання і передчуття того, що між ними зав’яжуться стосунки. Думки, мрії, роїлися в голові дівчини, не давали їй заснути. Вона почула, як рипнули балконні двері в сусідній кімнаті.

Балкон в будинку був довгим і тягнувся відразу на три кімнати, в тому числі і кімнату Вікторії. Дівчина накинула халат і вийшла на балкон. Михайло повернувся. Побачивши Віку він відчув якусь дитячу радість, йому хотілося взяти її і відвести на далекий острів, де не було б нікого крім них. Віка, ніби прочитавши його думки, підійшла до чоловіка і злегка торкнулася його руки. Все сталося само собою.

Дарина прокинулася перша і відправилася на кухню готувати сніданок.

– Доброго ранку, – до неї підійшов Семен і чмокнув в щоку. – Як спалося?

– А тобі? – запитала дівчина, в її голосі чулися нотки сарказму.

Семен розсміявся.

– Ну, не подумали люди. Давай допоможу зі сніданком.

На кухню вийшла Юля.

– Добрий ранок. Я теж допоможу, – позіхаючи сказала вона.

– Не виспалася? – стримуючи сміх запитав Семен.

Юля ледь почервоніла.

– Так. А ви?

– Ми теж.

Сніданок був готовий. Не спустилися лише Михайло з Вікою, але було вирішено їх не будити.

– Я в місто, – поснідавши повідомив Костя.- Юль, ти зі мною?

– Так, поїду теж.

Дарина і Семен провели їх до машини.

– Переживаю за Юльку. Поговори будь-ласка з Костею, щоб не образив мою подружку.

– Не переживай, поговорю.

Віка з Михайлом спустилися вниз приблизно через годину. На обличчях обох були щасливі посмішки, Михайло обіймав дівчину за талію.

– Ми поснідаємо по дорозі в ресторані, – сказав Михайло, потиснувши руку Семена і відкинувши пропозицію поснідати, – дякую за гостинність.

Старання Дарини не минули даремно. Між Михайлом та Вікторією зав’язалися стосунки, і чоловік збирається зробити найближчими днями їй пропозицію. Семен і Дарина готуються до свого весілля, що відбудеться через три тижні. Між Юлею і Костею стосунки не склалися. Вона як і раніше одна, але Дарина продовжує шукати підходящого нареченого для Юлі, хоч та й не просить про це.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page