fbpx
Історії з життя
Минуло 12 років, і сьогодні я опинилася знову на тій же вулиці біля того ж будинку (поряд знаходилася станція технічного обслуговування, і поки чоловік розбирався з машиною, я вирішила дійти до цього будинку)

Якось я проходила практику в одному з відділень лікарні. Був виклик бригади до одного занедбаного будинку на околиці нашого міста. Хто викликав швидку я й досі не знаю, але коли ми туди приїхали, то не знайшли нікого, ні в будинку, ні у дворових будівлях, підходячи до хвіртки, почули скуління собаки. Ми рвонули в будинок, Боже, на підлозі в темному кутку ворушилася купа ганчір’я, вікон немає – дошками забиті, темінь, на вулиці січень, холод пронизував весь будинок, нарешті, з-під ганчір’я показався собака і рука людини, відкинувши ганчір’я, перед нами відкрилася картина наче з кіно. Ледь теплий, літній чоловік.

Не гаючи жодної хвилини, ми мчали до приймального, всю дорогу за машиною біг його відданий пес. Чоловік пробув у стаціонарі до весни, його відданого пса поселили поруч із кухнею жалісливої санітарки.

Минуло 12 років, і сьогодні я опинилася знову на тій же вулиці біля того ж будинку (поряд знаходилася станція технічного обслуговування, і поки чоловік розбирався з машиною, я вирішила дійти до цього будинку).

Назустріч мені вийшов дідусь, він усміхався мені і був дуже гостинний, так! Так! Це був той самий літній чоловік! Нині живий та щасливий!

Виявилося, що тоді його рідний син замкнув у власному будинку, забивши двері та вікна, причина банальна – немає діда – оселя продана. Але не знав син, що вірний пес вирив ямку і приносив своєму господареві з смітника шматки зацвілого хліба, огризки та іншу, як виявилося єдину їжу. І лежачи поруч зігрівав свого господаря, не даючи йому попрощатися з світом.

Після нашої, вчасно наданої, допомоги та одужання ніхто в місті не залишився байдужим до літнього чоловіка, і тепер він щасливий, що колись, коли рідний син покинув його, його пес врятував йому життя!

Собака прожив потім ще 10 років поряд із господарем. Ось така історія.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page