fbpx
Історії з життя
Минув тиждень, як Катерина оселилася у сестри, за цей час вона навіть не намагалася шукати роботу. Артем спав на кухні і жалівся Степанові, як йому погано живеться, поки Катя зручно розташувалася в його кімнаті. Вона спала до обіду і спустошувала холодильник зі швидкістю світла, при цьому навіть не мила за собою посуд

У той час, як Степан з дружиною були цілими днями на роботі.

— Марійко, як довго це триватиме, чому твоя сестра досі не знайшла роботу?

— Степане, як тільки вона освоїться то почне шукати.

— І взагалі раз вона живе у нас, могла б займатися хатніми справами поки ми на роботі, готувати, прибирати. Бо ти приходиш і не встигаєш мити посуд, який вона використала за день.

— Мені не складно, а дівчинка в гостях, припини вже, не будь занудою.

— Та яким занудою, вона живе за мій рахунок і повинна теж щось робити, я що у власному будинку вже і висловлювати свою думку не можу.

Марія ображено засопіла.

Сестра дружини виявилася звичайною ледаркою, подумав Степан і як тепер від неї позбутися!

На вихідних Марія з Катею пішли по магазинах, повернулися з безліччю пакетів і почали їх розбирати. Більшість одягу виявилося для Катерини.

— Іди міряй, будемо дивитися, — сказала Марійка.

Задоволена дівчина побігла в кімнату одягатися.

— Я не зрозумів, ти що тепер її ще й одягати будеш? — пошепки запитав Степан.

— Не будь скнарою, у Каті дуже мало красивих речей, у чому ж вона буде ходити на роботу, в поношених джинсах і розтягнутих футболках. Адже роботодавці на зовнішній вигляд теж звертають увагу.

Тільки цього мені не вистачало, подумав чоловік.

Катя вийшла з кімнати в новій сукні і туфлях на підборах і почала крутитися перед Марійкою.

— Красиво, правда ж? Давно у мене не було такої сукні! — задоволено защебетала дівчина.

Потім були джинси, спідниця, блузка, брючний костюм. «Скільки ж усе це коштувало?» — думав Степан.

— Щось я так зголодніла, все ж таки біганина по магазинах мене дуже втомила, погодуєш мене, сестричко? — запитала Катя.

«Може тобі ще й пожувати, та в рот покласти», — хотілося сказати Степанові.

— Звичайно, ходімо, — сказала Марійка.

— Слухай, Марійко, а може б то мені сходити в клуб розвіятися, в новій сукні? — запитала Катя, доїдаючи другу порцію тушкованої картоплі з м’ясом.

— А чому б і ні, сходи.

З цієї миті Катя почала кожного вечора вештатися по клубах, а вдень відсипатися.

— Марійко, чому Катя взагалі не шукає роботу? Вона не розсилає резюме, не ходить на співбесіди, тільки спить цілими днями і їсть.

— Можливо вона й ходить? Ти ж не знаєш, що вона тут без нас робить.

— Коли Артем приходить зі школи, твоя сестричка завжди ще спить!

— Он як, значить ти змушуєш дитину шпигувати за Катею?

— Що значить шпигувати, просто запитав, що вона робить, коли син прийшов додому.

Марійка знову розсердилася, вони все частіше сварилися з дружиною. Потрібно було терміново щось робити, так тривати більше не може.

Опівночі чоловік не міг заснути, постійно думав, як йому бути. Взагалі вся ця ситуація йому не подобалася, та й кому сподобалося б, що доросла зовсім чужа йому двадцятидвохрічна дівчина жила за його рахунок. Уже півтора місяці минуло відтоді, як вона у них оселилася і досі немає навіть натяку на те, що вона шукає роботу. Та ще й Марійка накупувала їй одягу, а за які гроші вона ходить по клубах теж цікаво було б дізнатися.

Наступного дня Степан прийшов на роботу не виспаний і роздратований.

— Що трапилося? — запитав його начальник, — вигляд у тебе м’яко кажучи не дуже!

З Гнатом Борисовичем у нього завжди були чудові стосунки. Можна навіть сказати дружні і Степан розповів йому про ситуацію, що склалася у нього в родині.

— Оце так, співчуваю тобі. Маєш якісь ідеї, як бути далі?

— Таких ідей, щоб уникнути сварок в сім’ї немає.

Гнат Борисович ненадовго замислився і сказав:

— Зараз дуже важливих справ немає, може тобі краще деякий час попрацювати вдома? Так би мовити, щоб допомогти родичці повідправляти резюме і обдзвонити всі оголошення в газетах.

Степан не міг повірити своїм вухам, але ж це справді було виходом із ситуації. Однак у їхній фірмі ніхто не працював віддалено, якось це було не прийнято.

— Ви справді відпустите мене? Це було б чудово.

— Так, звичайно ж, відпущу, якщо сам запропонував.

— Спасибі, — відповів Степан.

За вечерею чоловік оголосив сім’ї, що його на деякий час перевели на віддалену роботу.

— Так? — здивовано запитала дружина, — чого б це раптом?

— У моєму кабінеті будуть робити ремонт, — не замислюючись випалив він.

— Зрозуміло, надовго? — знову запитала дружина.

— А де Катя, чому вона не вечеряє з нами?

— Вона кудись пішла, сказала що буде пізно.

Коли вони лягали спати, сестра дружини досі не повернулася. Вранці, коли Артем пішов до школи, а дружина на роботу, він відразу пішов будити Катю. Підійшовши до дверей, почав сильно стукати.

— Катю вставай! — гукав Степан під дверима.

— Що трапилося? —відкрила двері заспана дівчина.

— Як це, що трапилося, час шукати роботу, йди вмивайся, будемо вакансії в інтернеті переглядати.

— Та які вакансії, я спати хочу, я пізно лягла, — зухвало відповіла дівчина.

Але Степан не збирався здаватися.

— Давай, давай швидше і приготуй мені що-небудь поїсти.

Від такої заяви у Каті навіть очі на лоба полізли і весь сон зник. Вона не поспішаючи, пішла в ванну, а потім попрямувала на кухню.

— Катю, кави мені звари і яєчню посмаж, — крикнув чоловік з кімнати.

— Степане, а чому ж ти не на роботі? — тихенько запитала дівчина.

— Я тепер буду працювати віддалено, заодно допоможу тобі знайти роботу. До речі, а у тебе є резюме?

— Нема, — невдоволено буркнула дівчина.

— А як же ж ти тоді роботу шукала? Ну гаразд, ти каву звари, яєчню досмаж і складемо, а потім будемо розсилати і обдзвонювати всі оголошення.

З цього дня Степан серйозно взявся за дівчину, тепер Катя вставала рано, як тільки за дружиною закривалася вхідні двері, бігала по співбесідах, готувала їжу, прибирала. Він усіма способами намагався зробити життя родички нестерпним.

Вечорами вона залишалася вдома, бо інакше вранці їй було дуже важко прокидатися. А Степан радів своїм успіхам і постійно придумував Каті різні заняття.

Приблизно через три тижні, Коли Степан з дружиною вечеряли, на кухню зайшла Катя.

— Я знайшла роботу і завтра переїжджаю, — оголосила вона.

— Справді? І яку? — запитала Марійка.

— Я влаштувалася секретарем у хорошу фірму, а все завдяки речам, які ти мені купила. Я в них просто красуня.

— Ну гаразд, ми дуже раді за тебе, сподіваюся ми тебе нічим не образили?

Катя кинула погляд на Степана і відповіла.

— Ні, що ти, навпаки мені у вас дуже добре жилося, як вдома, спасибі велике за прихисток.

Степана аж розпирало від радості. «Нарешті! — думав він, — Я здихаюся цієї безпардонної родички».

На наступний день Катерина з’їхала, і Степан з радістю допоміг їй відвезти речі. Він попрацював ще кілька днів вдома, а потім повідомив дружині, що ремонт в його кабінеті закінчився.

Прийшовши на роботу з хорошою пляшкою коньяку, він відразу пішов до начальника.

— Доброго ранку, Гнате Борисовичу! — сказав він.

— Ну що, дивлюся настрій у тебе чудовий! Спрацювало?

— Так і все це завдяки вам! Як добре, коли є розуміючий начальник!

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page