Випадок стався під час одного з чергувань, лікарня потім кілька днів на вухах стояла. Не знали, сміятися чи плакати.
В одній з палат відійшла у інший світ бабуся. Персонал переконався, що старенька уже не з нами і зі спокійною совістю відключивши всі прилади викотив її в коридор, накривши попередньо простирадлом.
Але доля мала свої плани. У той же самий час по коридорах відділення ходила група інтернів, набираючись досвіду всіма можливими і неможливими методами. Один з майбутніх фахівців попросив у головлікаря дозвіл відпрацювати усі можливі прийоми штучного дихання. Ну а той вказав на каталку зі старенькою.
Десять хвилин по тому, інтерн бігав по відділенню і переконував, що старенька таки жива. Йому довго не вірили, пояснюючи, що негарно так жартувати у такому місці, та ще й з кого? Коли все ж підійшли, то забігали усі і одразу.
А бабусю виписали додому, не повідомивши, природно всіх подробиць її повернення з того світу.
Майбутній спеціаліст отримав відмінну характеристику і повагу всього персоналу. Кажуть професіонал тепер відмінний.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
Популярні статті
- Відколи мені виповнилося тридцять, я уникаю їхати до мами на свята. Тоді у неї з татом просто якесь загострення, яке називається «колитизаміжвийдеш»
- З чоловіком ми уже десятий рік, як разом, проте за цей час батьками ми так і не стали. Я колись у все це не вірила, але чим далі. тим більше схилюсь до того, що виною усьому є отой дивний весільний подарунок від свекрухи
- Прийшли ми на заручини: наречена, мов квітка гарна, вималювана, вивбирана, на столі все як треба, але мучать мене сумніви
- Маю статки та городи, але жінки вже не маю. То як я тепер маю доживати віку
- Знаєте, дійшла я до того, що почала знайомитися у всесвітній павутині, а що зробиш – на носі сорок, а особисте життя ніяк не владнається