Ось завжди відчуваєш, подарунок від щирого серця чи ні. Правду кажуть, що дарованому коневі в зуби не заглядають, але що робити з подарунком від не надто щирої людини?
Коли донці мав виповнитись рік, свекруха зателефонувала і сказала, що у неї для внучки є особливий подарунок. Ми святкувати не збиралися, тому що дочка не надто здорова, але заради мами торт спекли.
Чоловік з’їздив у магазин і купив продукти, щоб хоч скромну вечерю приготувати. Я зварила картоплю, запікала курку і торт прикрасила. Бабуся приїхала з валізою. Мене це здивувало. З величезної сумки вона почала діставати консервацію та інші домашні гостинці. Мені подарувала пухову хустку, а чоловікові теплий светр. Потім вона дістала якусь коробку, обгорнуту папером.
– Ось, Даша, це тобі! – сказала вона дочці.
Я тримала малу на руках і прийняла подарунок. Одразу відчула не надто приємний запах. Так раніше позбавлялись від молі. Цей аромат переплутати і забути не просто.
Доки свекруха гралась з дитиною я поглянула що ж там і обімліла. Шубка. То була маленька дитяча шубка з зайця. У такій є фото чоловіка тридцятирічної давнини.
Тобто свекруха зберігала тридцять років дитячу шубу десь у квартирі аби подарувати щось “особливе” онучці?
— Мамо, – вийшла я з “подаруночком” в руках з балкону, – А що це і навіщо воно нам? Ви хоч розгортали це прадавнє диво? Та з нього вже все осипається? Нащо ви сюди оце привезли?
Свекруха навіть не знітилась, навпаки піднявши голову з гордістю сказала, що то подарунок її синові на рік від її покійної матері і вона передала мені сімейну реліквію. Попросила берегти і обов’язково зробити фото у цій шубці.
— Перстні, каблучки, ланцюжки – ось сімейна реліквія. А шуба яка уже лиса практично, хіба це подарунок, хіба це реліквія?
Я ніколи не вміла змовчати і тут не стала. Людина принесла казна-що і робить вигляд що це я чогось не розумію. як тут змовчати, та й навіщо?
За стіл ми так і не сіли. як чоловік не вмовляв, а його мама пішла додому.
Тепер маю після того подаруночка неприємності у домі. Чоловік просить вибачитись перед мамою, адже я повелась не надто коректно . А я вважаю, що вибачатись повинна не я, а свекруха. Це де набратись сміливості, аби принести таке?
Головне фото ілюстративне – pexels.
Популярні статті
- Кума образилася, що я їй гроші не позичила. І то так образилася, немов я їй не хочу віддавати її власні гроші. – Така ти кума, як ти так можеш?, – почала вона обурюватися, – Я ж тобі віддам!
- На весіллі свекри влаштували справжню виставу. Подарували нам ключі від квартири, обіцяли в усьому допомагати і робити все, аби ми жили щасливо і забезпечено. Я тоді ще здивувалась реакції чоловіка. Люди хлопали, вітали нас із власним житлом, моя рідня хвалила нових родичів, а чоловік мій лиш скептично кривився і головою хитав
- Знала б що почую, краще б трубки не брала. Сестра казна чого собі надумала а ти тепер розбирайся з усім цим. Але ж знає що мене в країні немає і таке втнула. Я вважаю, що все це через заздрість. Інакше я такої поведінки пояснити собі не можу ніяк
- Розумієте, він щасливий! Мій колишній чоловік щасливий в новому шлюбі, а я цього винести просто не можу.
- Донька Василя стала між мною та ним і то так категорично, що мене аж подив бере. Ти ж уже заміжня і діти є, то чого батькові не дати жити нормально?