Ірина Юріївна – мати трьох донечок. Першою народилася весела Олечка, руденьке сонечко з кучерями, вся в бабусю, у свекруху Ірини Юріївни. Другою Даринка – маленька бойова непосида, лідер за вдачею. Тетянка – мрійлива дівчинка, фантазерка та тихоня. З появою кожної доньки Ірина Юріївна втрачала цікавість до чоловіка, вона ніби розчинилася у своїх дівчатках. Коли ображений чоловік зажадав до себе уваги, йому вказали на двері. Ірина отримала все що потрібно – квартиру, діток, добрі аліменти, і виперла чоловіка, бо він став їй непотрібен.
Але доньки тяглися до батька. На тих недовгих побаченнях із батьком, які він міг собі дозволити через постійну зайнятість на роботі, доньки вчилися в нього оптимізму та тонкого почуття гумору. У мами таких якостей не було: вона намагалася запевнити доньок, що чоловіки непотрібні люди, яким потрібно лише поспати, поїсти. Але, судячи з тата, це було не так – це батько страшенно втомлювався на роботі, міг обійтися бутербродом із чаєм і ніколи не засинав при доньках.
Доньки вийшли заміж за старшинством, перша Ольга.
— Якого ти собі знайшла поганого нареченого! – з осудом говорила мати. — Ну що ж він може зробити в вдома, яких дітей тобі подарує? Таких же кволеньких наштопає. І зовнішність якась непоказна. Може, передумаєш? Ну, чим ми тобі не сім’я? Вдома ж добре – я, дівчатка!
Але батько та сестри схвалили Олин шлюб: Сергій хороший, розумний, він програміст і чудово розуміється на техніці, дуже хлібна професія. Та й характер у Сергія «затишний».
Другою, як належить, вийшла заміж Дарина, мама теж бурчала:
— Ну навіщо тобі цей огрядний Сашко, схаменися, Даринко, ти ж його не прогодуєш! Мине ще кілька років і ти його з дивана не піднімеш. Зважаючи на все, він ледар, якщо так кілограмами обріс. Пошкодуй себе, не виходь за нього заміж.
Але на допомогу знову прийшли батько і сестри: вони захоплювалися Сашком! Мало того, що він кухар і чудово готуватиме ресторанні страви, та ще й богатир, а не огрядний ледар. До того ж він дуже спокійний і поблажливо ставиться до Дарининого бойового характеру. До речі, це тільки плюс – якщо нема з ким сваритися, кнепорозуміння згасали, не встигнувши як слід розгорітися.
Тетянка довго залишалася з матір’ю, Ірина Юріївна вчепилася в неї міцною хваткою, щоб не залишитись одній. Сестри вже народили по одній дитині, а Тетяна покірно мовчала і жила з матір’ю. Але раптом імпульсивна Дарина не витримала: бачачи таку несправедливість по відношенню до сестри, вона познайомила Тетяну з красенем Андрієм, другом її чоловіка.
Коли мати дізналася про намір Тетяни вийти заміж, кинулася улюбленій дочці в ноги:
— Не губи себе, дівчинко моя! Твій наречений гарненький на вигляд, а значить, він ніколи не залишиться тобі вірний.
— Та годі тобі, мамо, це ти занапастиш Тетяну, якщо залишиш її біля свого подолу! – сердилась Дарина. – Дай людині волю!
На Тетяниному весіллі Ірина Юріївна навмисне плакала, ніби проводила доньку в останню путь. Не заспокоювала її навіть поведінка нареченого — він ні на секунду не відпускав наречену зі своїх обіймів, а Тетяна при цьому танула від любові та ніжності.
— Який же він хитрий, — говорила на весіллі Ірина Юріївна своїй подрузі. — Пускає мені пил у очі, робить вигляд, що любить мою дочку. Втім, як і всі мої зяті! Та я виведу їх на чисту воду, я зруйную сім’ю кожної моєї дочки, щоб вони потім не переживали через чоловікову невірність.
Але кожна сім’я жила щасливо, причому окремо – кожна мала свою квартиру. Сестри часто зустрічалися, збираючись із чоловіками на святах в одну дружню команду. Часто запрошувався їхній батько, як гість, а мама – ніколи. Доньки зрідка приходили її провідати, але часто це закінчувалося образами — мати наговорювала всіляке на їхніх чоловіків. І тоді жінка вигадала рейди з перевірками: в один із вихідних днів вона без дзвінка заявлялася до своїх дочок по черзі, намагаючись раптово звинуватити зятів у якихось побутових гріхах, чи вишукувала у них докази невірності. Серед сестер такі рейди називалися: «СОС, торнадо помчало!».
Перша перевірка була в улюбленої Тетянки. Все чудово, вони з чоловіком муркочуть, обіймаються, донька при надії. Ірина Юріївна дивується:
— І що, твій Андрій весь час удома?
— Вдома! З роботи одразу біжить додому, – відповідає Тетяна.
— Ну не радій так, і на роботі можна знайти час на гарненьку колегу, — прикро відповідає мати. — То у вас все добре? Дивно!
Мати йде. Тетяна по телефону дає команду всім сестрам: «СОС, торнадо помчало». Ірина Юріївна вирушає до Дарини, яка вже набрала вагу на чоловікових делікатесах та ласощах. Вона лежить на дивані та переварює їжу, а Сашко тим часом перевіряє уроки у сина. Теж не можна нічого заперечити проти зятя, Ірина Юріївна припускала, що все буде навпаки. Кінцевий пункт – Оля. Сергій намиває підлогу в передпокої:
— Ірино Юріївно, ви ходите по помиті підлозі! – зауважив Сергій.
— Хм! Ти ще й підлогу натираєш! — Усміхнулася теща.
— Ну що ви, я на це не здатний, я ж кволий! — каже Сергій.
Сценарій таких рейдів іноді змінювався, але незмінним було одне – до зятів претензій не було. Ірину Юріївну злив цей факт, але по-справжньому вона знавісніла, коли побачила в гостях своєї Тетянки її батька – колишнього чоловіка Ірини Юріївни. Як це так — його зустрічають з хлібом-сіллю, а вона повинна таємно вламуватися! Все зло від чоловіків – це вони зробили її самотньою!
— Ірино, ти сама зробила з себе самотньою! — Сказав їй колишній чоловік, відводячи вбік Ірину Юріївну. — Ще тоді, коли мене вигнала. Тепер ти хочеш робити нещасливими своїх дочок, а чоловіки у них прекрасні, як самі дівчата. Відчепись ти вже від них!
Ірина Юріївна нічого не сказала, вона пішла, голосно грюкнувши дверима. На жаль, жодних правильних висновків вона для себе так і не зробила, а навпаки – зрозуміла, що для дочок небезпеку представляє саме батько, його треба від них усунути! Це він їх баламутить! А потім їй буде простіше впоратися з зятями! На жаль, їй і на думку не спало, що таким чином вона ще більше відштовхне від себе дочок. Зрештою, вони перестали з нею спілкуватися і не заходять навіть у гості. А онуками Ірина Юріївна не цікавиться – вони усі хлопчики! Руйнівна сила тещі обернулася проти неї ж самої.
Фото ілюстративне.
