fbpx

На цьому моменті наші інтереси розійшлися. Сестра наполягала на тому, що не може на мене чекати чи піти мені на поступки, їй потрібно їхати. Мені потрібно було діяти і терміново

У нас із сестрою була одна квартира на двох від батьків. Тобто ми мали рівні права на проживання у цій квартирі. Через це близько року думали, як можна розв’язати ситуацію.

Я в цей час жив у орендованому житлі, а сестра в квартирі батьків разом зі своїм залицяльником, який приїхав з-за кордону для того, аби відкрити тут філіал своєї фірми.

Коли нареченому сестри пояснили, що незабаром треба буде повертатись назад до Австрії, сестра почала думати, як вирішити питання з квартирою.

До мене вона прийшла з розмовою про те, що хоче продати свою половину, покупців знайти складно, але можна. Або продати квартиру цілком, а гроші поділити навпіл. Вона планувала переїжджати до Австрії, а отримані гроші хотіла використати як невеликі заощадження на початку.

Мене, звичайно, такий розклад не дуже влаштовував. По-перше, я здогадувався, що сестра готова продати і дешевше, аби швидше. По-друге, на отримані гроші мені не купити іншу квартиру, доведеться додавати ще більше.

На цьому моменті наші інтереси розійшлися. Сестра наполягала на тому, що не може на мене чекати чи піти мені на поступки, їй потрібно їхати. Тому мені швидко довелося сторгуватися з нею по максимуму.

Відсутню суму я позичав де тільки міг. Звичайно, клопоту мені це завдало багато, зате тепер у мене своя, власна квартира.

Вісім років минуло і нещодавно сестра повернулася з-за кордону. Сімейне життя у них не склалося, гроші всі вона витратила. У мене вже родина і двоє дітей. Двокімнатна квартира зайнята повністю, а сестра заявляє:

— Звільни мою кімнату, я повертаюсь.

Поговорили з дружиною, все зважили і прийняли рішення. Сестрі я сказав, що готовий її прийняти, але не більше ніж на місяць. Допоможу їй знайти житло і з роботою щось придумаємо, але не більше. У мене родина і ми просто не зможемо більшого їй дати.

Але у неї своє бачення.

— Це наш, батьківській дім. Я не д тебе їду, а в батьківську квартиру, де маю намір пожити поки не стану на ноги. Який місяць?

Доводити, що вона не має відношення до цього житла сестрі марно. Вона прилітає вже за тиждень. Жінка говорить, що з такими поглядами і на поріг пускати не потрібно, а от я не знаю, що робити.

Шкода мені її. Сестра все ж.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page