fbpx
Історії з життя
На виписку новоспечений батько не з’явився — Христина з донькою добиралися самі на таксі. Коли вона переступила поріг помешкання, схопилася за голову, а мам аж до стіни прихилилась, аби на ногах встояти

Христина не дуже була рада, що їй доведеться йти в декрет. Вона тільки починала успішно просуватися кар’єрними сходами — а тут новина з двома смужками. Але чоловік мріяв про сина, тож варіантів інших не було.

Виношувала вона не просто. Іван возити дружину до спеціалістів не хотів. Мовляв, я тобі не таксі, можна й громадським транспортом дістатися. Христина схиляла голову та слухала чоловіка. Заспокоювала себе і вірила, що після появи малюка він зміниться, адже стане головою родини, як не як.

Всі домашні справи залишалися на Христині, незважаючи на те, що спеціаліст прописав постільний режим. Іван лише на дивані відлежувався і вигадував нові роботи для дружини. Він часто гуляв із друзями допізна, мало цікавився життям дружини і взагалі перетворився швидше на співмешканця, ніж на чоловіка.

Христина переживала і це не минулось просто так. Раніше терміну на світ з’явилась донечка. Не хлопчик, як їм обіцяли, а саме дівчинка.

На виписку новоспечений батько не з’явився — Христина з донькою добиралися самі на таксі. Коли вона переступила поріг помешкання, схопилася за голову. Брудно, душно і нічого не готове до їх приїзду.

Мама Христини закотила рукави і взялася за прибирання. Коли господиня поклала малу спати, почала їй допомагати. Іван повернувся додому увечері. Дружина йому нічого не казала, адже розуміла, що все закінчиться сценою, а ні їй, ні мамі цього не хотілось.

З появою дитини у Христини турбот побільшало, а ось у Івана спосіб життя не змінився. Ще й працювати матусі довелося віддалено, щоби не звільнили, тому жилося їй несолодко.

Христина усвідомила, що жодних почуттів до чоловіка не має, але піти з маленькою дитиною не наважувалася. Вона робила все аби в домі було тихо і мирно. Як вона встигала і їсти готувати і дитину доглядати і в домі прибирати і працювати?. Не спала. Просто не спала. Година на добу і кілька разів по п’ятнадцять хвилин коли дитину колисала. Стала схожою на привида, але все було зроблене і всьому був лад.

Кульмінація – Іван повернувся додому і спіткнувся об розсипані іграшки:

— Не можна було прибрати? Весь день удома сидиш! Я працюю з самого ранку і до ночі, годую вас, а тут іграшки зібрати важко?

Христина присіла і почала у мільйонний раз збирати конструктор, яким гралась донька. Іван не вгавав. Він не одразу й зрозумів, що саме робить дружина. А та одяглась сама, одягла дитину, узяла ноутбук і пішла, навіть дверей не зачинивши.

Речі вона звідти не забирала. Жила тепер зі своєю маленькою квіточкою у мами. Перших два тижні просто спала і їла, а потім почала згадувати що вона людина. На щоках заграв рум’янець і в очах з’явився забутий вогник. дитину віддала у ясла а сама пішла на роботу не полишаючи підробітку.

Зараз вона шкодує лиш про одне: чому не пішла раніше, чого чекала, для чого, чи для кого? Іван уже через місяць привів нову господиню в дім. Виплачує аліменти і на цьому все.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page