Ворон, який всівся просто на гілку перед нею, знаком добрим не був. Надія старанно обійшла гілку аби ворон не «ощасливив» її плямою на новій шапці, але птах не здвався і просто зірвався з дерева то перелетів їй дорогу, мало не зачепивши крилом.

Далі назустріч йшла якась неймовірно гарна і розхристана дівчина, від чого Надії ще сильніше захотілося натягти на голову шапку і підперезати довгий плащ. Але красуня віяла довгим волоссям та демонструвала неабияку морозостійкість в розхристаному пальто.

Отже, вже два погані знаки. Сильно.

Далі кинулася в око дитинка з батьком, який бережно ніс кольорове чудо, яке щасливо щось лепетало.

Цей знак добрий, вона вже давно мріє аби мати дитинку, яку б вона любила понад усе на світі, бо Надійці вже за тридцять. Вона вирішила, що останній добрий знак перекреслює все інше і побачення буде просто доленосним.

Її не здивувало, що чоловік призначив його в будень і в розпал робочого дня. А, може, він фрілансер і працює ночами перед своїм новомодним Apple MacBook Pro? І кав’ярню ту вона знала ще зі студентських років, але ж спогади чи ще щось…

І які ваші ставки? Вийшов пшик і брела Надія через годину додому геть розчарована і впевнена в тому, що самотня старість їй забезпечена.

А далі вона побачила перед собою жінку дуже літнього віку на таких високих платформах, що вона собі такі не може дозволити в таку слизьку погоду. Пані йшла і кольоровий шарф віяв на вітрі, капці виблискували ще якимись прикрасами, а вся вона світилася від щастя.

І от проходять вони одна повз одну: безнадія і надія на хороший день чи тиждень, чи місяць. Хіба важливо скільки тобі років, якщо ти є сама в себе?

Фото Ярослава Романюка.