fbpx

Наступного дня, ще й світанок не зачинався, як хлопець вже чимчикував до річки. Прийшов на своє рибне місце і тільки-но сторожко ступив у воду та потягнув за мотузок, щоб вийняти ятер, як раптом почув дівочий сміх. Глянув на протилежний берег: Матір Божа! Ну все, пропала його грішна душа!

М’який спориш, густо всіяний росами, приємно холодив босі ноги.

Оксана швиденько чимчикувала до подружки Лесі і усміхалась якимсь потаємним думкам. Купальська ніч щедро поїла духмяним вітром липневого буйного зела, настояним на чебрецях, полинах, запашній медунці і переплетеним неповторним ароматом тендітної матіоли.

Дівчина вдихнула на повні груди пахощі ночі й пришвидшила ходу. Коло воріт розгледіла подругу, котра нетерпляче притупувала ногами в очікуванні. Кілька днів тому вони домовились у ніч на Купала іти до річки. Це колись Оксанина бабуся розповідала, як вони в молодості з дівчатами купались до сходу сонця, щоб здобути сили і здоров’я від цілющої купальської води.

За матеріалами – “Є”.

– Лесю, навіщо ти вдягнула купальник?

– Тож домовились, що без…

– А якщо хтось побачить?

– І хто ж о цій порі піде на річку, окрім нас? – засміялась Оксана, і далі йшли мовчки. Край неба вже рожевів легким сяйвом ще ненародженого світанку. Дівчата швиденько скинули одяг і пірнули в прохолодні води ранкової річки. Досхочу наплававшись, полягали у воді біля берега й весело гомоніли. Тим часом ніч майже розсіялась, поступаючись місцем ясноокому ранку…

… Денисюки ще з діда-прадіда були затятими рибалками. Наймолодший із них – Олег -саме склав сесію і приїхав додому на канікули. В пору було б нагулятись із товаришами та до дівчат позалицятись, а йому – міцному, вродливому парубку – тільки риба в голові.

– Чого ти, сину, внадився на ту річку? Краще б до клубу пішов, з друзями зустрівся, – сердилась мати, а батько, натомість, усміхався й підморгував парубкові:

– То він, мабуть, до якоїсь русалки бігає. А ти, жінко, певно забула, як я колись рибалив, доки тебе не зустрів! Вудка і ятер були ліпшими моїми товаришами.

Махне Олег рукою на ті балачки та й іде вудки змотувати. А напередодні Івана Купала вирішив поставити ятер. Поклав приманку і шубовснув його у воду, неподалік від зарослого очеретом берега, тут завжди найбільше було риби.

Наступного дня, ще й світанок не зачинався, як хлопець вже чимчикував до річки. Прийшов на своє рибне місце і тільки-но сторожко ступив у воду та потягнув за мотузок, щоб вийняти ятер, як раптом почув дівочий сміх. Глянув на протилежний берег: Матір Божа! Ну все, пропала його грішна душа! Дідусь Онисим колись завжди лякав русалками, навіть запевняв, що сам їх бачив. Олег ніколи йому не вірив і лише сміявся із тих розповідей. А дарма. Он які повкладались у воді. Лежать у чому мати у світ привела і ще й регочуться. Треба хутко тікати, доки не помітили. Потягнув тихцем свій улов із води, і чи то риби було багато, чи на глині послизнувся, але полетів бідолашний із таким шумом у воду, що аж виляски роздались навсібіч. Як підскочили ті «русалки», як заверещали! За кілька хвилин тільки подиміло за ними. А молодий Денисюк, роздивившись, хто ж то був насправді, реготав до сліз.

Дорогою додому не полишала думка про вродливу сусідку Оксанку. І коли вона встигла вирости? Ще зовсім недавно бігала тонконогим дівчам, а тут раптом стала такою красунею. Ну, тут роздумів довгих не треба. Головне — впіймати цю рибку за хвостик…

Коли прогріту за день літнім сонцем землю загорнули у прозорий сповиточок ледь вловимі сутінки, Олег став хапливо збиратись: модні джинси, стильна футболка, приємні парфуми… Батьки потай поглядали на сина і втішено переморгувались. Вийшов за ворота, глипнув на сусідський будинок. Тихо. Став чекати. За недовгих півгодини на дорогу випурхнула зграйка дівчат. Сміх і жарти одразу стихли, коли побачили Олега. Оксана й взагалі спаленіла з голови до ніг і переминалась із ноги на ногу, не знаючи, що казати.

– Привіт, русалки! Мене з собою візьмете на танці?

– І тут спокою від тебе немає! Що ж поробиш? Іди вже. Будеш відганяти від нас недолугих залицяльників, — засміялась Леся, і напруга поступово спала.

…Вже за кілька літ родина Денисків поповнилась ще одним рибалкою: У Олега й Оксани народився гарненький кирпатенький хлопчик. Новоспечений батько не відходив від маляти і все приказував:

– Рости швиденько. А я тебе навчу рибалити. Гляди, й тобі пощастить на вродливу русалку, як мені…

Автор – Ірина ЯСІНСЬКА.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

Фото – pixabay .

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page