Відмовила сина від весілля після того, як познайомилася з батьками нареченої. Вона мені й сама не дуже подобалася, а тут я переконалася, що цей шлюб нічого доброго не принесе.
Син у мене вирішив одружитися пізно, у 29 років. До цього були якісь дівчатка, але він мене з ними не знайомив, і разом вони не жили. Жив син зі мною. А потім з’явилася Маша, син її до мене в будинок не повів, зняли вони помешкання. Я зрозуміла, що тепер все серйозно. Навіть зраділа, що син одружується, своєю родиною обзаведеться, мені онучат подарують.
З Машею мене син знайомити не поспішав, а я не наполягала, нехай, гадаю, живуть собі. Весілля-то повз мене не пройде. Коли вони подали заяву, запросили мене в гості. Я здивувалася, зазвичай син приводить наречену до матері, але купила тортик, пішла.
На перший погляд, у квартирі було прибрано, але якось не затишно. Зрозуміло, що орендоване житло, але жили вони там близько року, за цей час затишок у будинку можна було створити, я вважаю. Але це швидше причіпки, так вона і вечерю хорошу приготувала, і сама ввічлива була. У них пляшка ігристого була, ми по келиху випили, все чинно-шляхетно начебто. Познайомились. Домовилися, що за кілька тижнів приїдуть її батьки, познайомимося, весілля обговоримо. На тому й розійшлися.
Через три дні у мене у ванній луснула труба. Сантехнік негайно щось зробив, але сказав, що це тимчасово, треба робити постійну роботу. Я в цьому нічого не розумію, подзвонила синові, щоби прийшов, глянув, купив, що треба. Він обіцяв увечері прийти.
Прийшов із пакетом, а я чую, там пляшки брязкають. Він мій погляд побачив, зніяковів, сказав, що до друзів потім збирався, його там Маша чекатиме. Я попросила його бути обережнішим з цим усім. Спадковість у нього у цій справі погана. Що батько що дідусь добре заливали за комір.
Я собі пам’ятку зробила, щоб поговорити із Машою на цю тему, вона може й не знати таких особливостей. Зателефонувала їй за кілька днів, запросила зайти, але без сина. По голосу чути було, що вона здивувалася, але прийшла.
– Ти, швидше за все, не знаєш, але синові навіть трішки не можна. У нього схильність до цієї справи є, скотиться дуже швидко. Ти йому майбутня дружина, тож і говорю.
– Та ми особливо й не займаємось цим, то іноді відпочиваємо. Але я вас почула, – відповіла мені невістка. Ми ще поговорили про різне абстрактне і вона пішла.
Я вирішила, що вона мене почула та зрозуміла. Тоді мені здавалося, що вона — серйозна дівчина. Але помилилась.
У вихідний ходила на ринок, купила собі м’ясо, та молодим взяла пару кіло. Я там у знайомої жінки беру, м’ясо гарне. Ось, думаю, одразу й віднесу, все одно на таксі їду. Ранок був, вдома, гадаю, мають бути. Сину зателефонувала, він сонний щось мені в трубку пробурчав, наче зрозумів, що я приїду.
Домофон вони мені хвилин десять відчиняли. А як піднялася до квартири, зрозуміла чому – у квартирі був запах. який ні з чим не сплутати:
— У друга був день народження. – син сказав.
Я одразу зрозуміла, що Маша не нашого поля ягідка. А як зі сватами познайомилась, так усе і зрозуміла. і з якої дівчина родини і чому вона мене тоді не почула.
Уже наступного дня я синочка свого перед вибором поставила, або та родина і його Маша, або ж я. Не для того я сама його на ноги підіймала, аби він поєднав своє життя з такою сім’єю.
Через кілька днів син таки повернувся додому з речами. До мене Маша телефонувала, казала, що я власними руками щастя сина зруйнувала.
Ага! Прямо ж “щастя”. Бачила я його те щастя, виросла в такому і ледь сина свого врятувала.
Подруги мене не розуміють, кажуть, що я не права і не можна було ставити таких умов. А я їм відповіла що оберігала і оберігатиму свого сина завжди.
Хіба ж не для того ми мами на світі є?
24,12,2022
Головна картинка ілюстративна.
