Не подобається, – дивиться син на мого чоловіка, – то сам готуй, або знайди собі кухаря. Мама смачно готує з того, на що сама і заробила. Я ж не пам’ятаю коли ти востаннє хоч хліба в дім придбав.
Склалась дуже неприємна ситуація в моїй родині. Я вже й не знаю як бути. І щастя свого жіночого втрачати не хочу, але й син мені дорогий. Може хто дасть пораду, кого обрати і як мені бути.
Я заміжня уже двадцятий рік. Чоловік у мене ніколи святим не був. але мені вдалось зберегти родину і виростити дітей у повній сім’ї. Так, складно було, але ми пара, та й де є сім’ї ідеальні є? У кожного щось своє.
Мій чоловік має вельми складний характер. Ще як за комір не залиє, то нормально ще можна миритись, а от тільки три каплі проскочить, то все. Хоч із дому тікай.
Та й з роботою йому відверто не щастить. Він піде працювати, а там, як не колектив непідходящий, так начальство не цінує його. Та й зарплатня не скрізь хороша. Інколи працює місяць, а отримає мізер. От і звільняється. Добре що в мене робота стабільна і зарплатня хороша. Вистачає і на харчі і на одяг.
Дітей я змалку вчила тата поважати і його якісь особливості не помічати. Однак, зараз мої сини ніби й забули про те, що Гена їхній батько.
Ну сяде мій чоловік їсти за стіл, я все приготувала, подала, а він ( ну настрою немає, я вже звикла) бере і висипає на підлогу ту що насипано йому в тарілку.Каже, що несмачно.
Раніше діти мовчали, а це у домі таке починається, що хоч тікай. Сини мене беруться захищати і якось так виходить із їхніх слів, що тато для них уже й не авторитет. більш того, бачу, що поваги до нього у них ніякої узагалі.
А це сини прийшли і почали розмову зі мною несподівану. Суть у тому, що вони мене просять із татом розійтись:
— Ти, мамо, нас годуєш і гроші заробляєш. Ми соьі підробіток знайшли, а тато коли востаннє хоч копійку приніс? Ти ж подивись, він речі вже виносить з дому. Коли його немає. то в домі тиша і спокій, а щойно поріг переступає – все шкереберть летить. Це ж витримати неможливо. Або ти його залишаєш. або ми йдемо жити до бабусі.
Тепер я розгублена зовсім. У Гени ж іти нема куди, батьків йог давно немає, а брат живе далеко. Та й роботи він не має ніякої, без мене ж геть пропаде.
Вирішувати щось потрібно, але не знаю як бути. І щастя жіночого свого втратити не хочу, але й діти мені дорогі.
Підкажіть, як бути?
Олена П.
Головна картинка ілюстративна.
