fbpx
Історії з життя
– Не повинна ! – сказала собі Ганна. – Дівчина не собака, у неї теж є мати, Катя не повторить мою долю, хоч Михась і намагається зробити так само, як його батько

– Припини хвилюватись, все буде добре! У мене чудова мама, побачиш, вона все розуміє. Та й я вже не дитина, у мене теж є права!

Михась вставив ключ в замок, відчинив двері і урочисто ввів в квартиру Катю: свою крихітку, красуню. Здавалося, Катя – це тільки золоті кучерики і величезні очиська.

Ганна Миколаївна зробила крок назустріч.

– Мамо, це моя Катруся! Ми вирішили, що будемо жити разом.

– Привіт, Ганно Миколаївно, це Вам! – Катя простягнула цукерки.

– Ну ось я і побачила тебе, проходь швидше, обоє проходьте! Я обід приготувала, проходьте на кухню їсти. А я піду речі збирати, а ви за цей час спокійно пообідаєте. – Ганна Миколаївна вийшла з кухні.

– Мам, я не зрозумів, які речі, ти куди? Я тобі кажу, ми з Катрусею жити разом хочемо!

– Ну так чудово, Михасю! Ти такий дорослий став, і дівчинка у тебе просто чудо! Я хіба проти, я тільки рада, живіть! Я розумію, що ти вже дорослий і самостійний, але я трохи тобі допоможу зі зборами, а то ти можеш щось забути.

Михась розгублено дивився на матір і не розумів, що вона йому каже.

– Так, мамо. Поясни мені, які речі? Ти що, мене з Катею виганяєш з хати? Хочеш, щоб ми взяли необхідне і пішли?

Тепер розгубилася Анна Миколаївна.

– Сину, якщо ти прийняв таке важливе рішення, значить, думав над ним. Ти дорослий, усвідомлюєш, що береш на себе відповідальність за свою жінку, за сім’ю. Якщо готовий створювати сім’ю, у тебе є, де її створювати і на що її утримувати. Я і не чекала, що ти так рано подорослішаєш, Катрусі з тобою дуже пощастило!

– Мамо, ми взагалі тут хотіли жити, в моїй кімнаті, ти нас виганяєш?

– Ну ти й придумав, виганяєш! Навряд чи Катруся з перших днів хоче жити зі свекрухою. Перший час ми будемо терпіти, робити вигляд що всі задоволені, але скaндaли неминуче почнуться, адже ми, по суті, чужі один одному, я бачу твою Катю вперше, на відміну від тебе, і відразу разом жити? Так ми всі наші плани зрyйнуємо, сваритися почнемо, я на вас обpажуся, ви на мене, а потім між собою почнете сваpитиcя, а я винна буду … Катя знeнaвидить мене потім тебе, ти саме це плануєш? Катю?
Катя знизала плечима і похитала головою.

– Ну мамо, а де ж нам жити? У Каті в гуртожитку не можна, батьки її далеко в селі, нам що, квартиру йти знімати? А платити чим? А жити на які гроші, ми ж не працюємо.

– Так працюйте. Якщо ви дорослі, для того щоб разом жити, значить і подбати про себе зможете. Заочне відділення чекає на вас, влаштовуйтеся на роботу. Будуть і на житло гроші, і на життя. Раз ви любите один одного, значить, потрібно пройти удвох якісь труднощі, хіба ні, Катю? Згодна?

Каті довелося кивнути, згодна. Мама зраділа, все чудово, адже любов перемагає все. Вона поспішила їх йти за стіл, поки все гаряче, а вона поки все збере і грошей підкине на перший час, поки всі питання вдасться повирішувати.

Михась стояв на місці, попросив маму почекати і попросив Катю вийти на розмову.

Ганна Миколаївна дивилася у вікно, як Михась щось доводить дівчині, як та його відштовхує. Їй дуже хотілося повернути їх назад, якщо син хоче цю дівчину, хіба вона не повинна дозволити йому це? Ти не повинна, сказала собі Ганна. Дівчина не собака, у неї теж є мати, вони ростили її для гарного чоловіка, а не для телепня, який не захотів піти працювати заради неї. Катя не повторить долю Ганни, хоч Михась і намагається зробити так само, як його батько.

Читайте також: В очікуванні колапсу на дорогах: до України йдуть сніг та морози

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!