Не розумію, чому свекруха так реагує, адже така розв’язка прогнозована. Не раз я їй говорила про те, що її світогляд застряг в дев’яностих і не треба його ще на моїх доньок поширювати, але ж її неможливо було переконати

Скільки я витратила часу та нервів, щоб обмежити її вплив на дітей, бо вона ніяк не хотіла поступатися. А тепер вона прийшла до нас з чоловіком просити допомоги для доньки. А мені так і хочеться сказати: «Я ж казала!».

Як ви зрозуміли, стосунки у нас не прості, а все через погляди свекрухи на роль жінки в родині.

Спочатку я не розуміла, чому вона з малого віку приносить моїм донькам всі ці дитячі набори з тінями, помадами, лаками, витрачає купу грошей на платтячка з юшечками, бантики і крутіння перед дзеркалом.

– Дівчатка ростуть і вони мають бути гарними, – казала вона і діти мені такі бабусині перли видавали, що я мало не падала.

Для мене було диким чути, що вони в садочку хочуть вийти заміж за Михайлика чи Сергійка, бо бабуся сказала, що треба вийти заміж за багатого чоловіка і вони питали чи тато нареченого багатий.

Та мені як вихователька це казала, то я не знала де й дітися.

Або, коли я казала дітям, що гуляти після того, як зроблять уроки, то бабуся їх відпускала на вулицю просто так, бо вчитися не треба.

– Хай інші вчаться, а ви такі красиві, що вам вчитися не треба, – казала вона.

Я й з чоловіком говорила, і з нею, але вони робили вигляд, що все просто чудово і чого це я всіх накручую.

Дійшло до того, що вона налаштувала проти мене дітей, які хотіли гуляти з хлопчиками, а не вчити уроки. Вона їх заохочувала до цього тим, що прикривала їхні гульки переді мною, купувала одяг та косметику, яку я не дозволяю.

Вагомим аргументом у свекрухи було те, що її донька, яку вона виховувала, вийшла заміж за багача, сидить вдома і ніде не працює, а я хочу аби мої доньки зранку до ночі працювали на нудній роботі.

– Ти такого їм життя хочеш? Жанночка тільки нігті малює та по курортах їздить і вона не така красуня була, просто знала, чого хоче. А ти своїми неправильними поглядами ліпиш з дітей казна-що.

Це правда, Жанна в свої сорок з хвостиком молодилася, як могла і це була єдина тема для розмови.

Вона мала одного сина і вважала, що чоловік їй винен до кінця життя безбідне існування.

Коли в дівчаток перед очима такий приклад, як тітка і мама, то порівняння ніяк не на мою користь.

Тітка крута і красива, а мама на роботі і вічно щось вимагає.

Але розв’язка ось перед нами: знайшов чоловік Жанни собі молодшу і красивішу, а вона в чому прийшла до нього, в тому й пішла, бо не цікавилася як в тумбочці гроші з’являються.

От вона в мами своєї й живе та дякує за науку. А та вже до нас прибігла аби дати гроші Жанночці на окрему квартиру, бо вона собі знайде чоловіка за шістдесят, який багатий і для якого вона буде молода і гарна.

Ви розумієте, що людей життя нічого не вчить, а свекруха мене ще й совістить, що я не хочу свої тяжко зароблені гроші витрачати на Жанночку, яка п’ятнадцять років з мене кпила.

– Ми родина, і ти колись будеш в скрутному становищі і ми тобі поможемо.

Чоловік дав таки гроші на оренду квартири, а я не знаю, як мені далі бути, бо ця особа віртуозно тільки вміє вмоститися у когось на шиї і я не хочу аби це була моя чи чоловікова шия.

Зате донькам я сказала: «Ось таке майбутнє вас чекає, коли ви не матимете ні професії, ні власних коштів». Ще дуже сподіваюся, що не все втрачено в їхньому вихованні і вони зміняться. Цікаво чи зміниться свекруха, як гадаєте?

Фото Ярослав Романюк

Автор Ксеня Ропота

You cannot copy content of this page