fbpx
Історії з життя
Не розумію я цей дешевий “випендрьож”. Я всі ці речі сама переглянула, перепрала, запакувала і передала невістці. Там одяг на всі сезони, приблизно до 3 років, ці речі носили тільки племінники. Можна сказати, що там був повний набір речей, який потрібен дитині – теплі зимові комбінезони, демісезонні курточки, шарфи-шапки, штанці, кофтинки, вся дрібнота – боді, повзунки, величезна кількість колгот і шкарпеток. Багато светриків і шапочок я в’язала власними руками. Весь одяг чистий, випраний, без плям. Я ретельно відібрала.

Я «багата» мама і бабуся – у мене троє дітей і п’ять онуків. Дочки живуть поряд зі мною, у кожній по двоє діток, а син поїхав на заробітки, так і залишився в столиці. У мене хороші діти, якими можна пишатися. Доньки давно сімейні, а син одружився 2 роки тому. Всі працюють і живуть в достатку.

Звичайно, іноді я сумую, що син далеко живе, бачимося рідко. А хотілося б частіше, тим більше онук недавно з’явився. З невісткою намагаюся підтримувати відносини спокійні, привітні, але спілкуюся в основному по телефону. Зі сватами бачилися лише на весіллі.

Мені б хотілося приймати більше участі в їх житті, допомогти з малюком, мені це не в тягар, я на пенсії. Я своїм дочкам завжди допомагала, коли діти були маленькі. Але мені ввічливо відмовили, коли я пропонувала приїхати на перший час допомогти після появи малюка. Ну, гаразд, я не образилася, розумію, що молоді хочуть жити самі, та й друга бабуся неподалік, допоможе якщо що.

Але ось остання ситуація … Я завжди своїм дочкам говорила, щоб одяг та іграшки своїх дітей зберегли в хорошому стані, аби передати потім своєму братові для його діток. Особисто я вважаю, що це правильно і нормально, тим більше серед рідних людей.

Я всі ці речі сама переглянула, перепрала, запакувала і передала невістці. Там одяг на всі сезони, приблизно до 3 років, ці речі носили тільки племінники. Можна сказати, що там був повний набір речей, який потрібен дитині – теплі зимові комбінезони, демісезонні курточки, шарфи-шапки, штанці, кофтинки, вся дрібнота – боді, повзунки, величезна кількість колгот і шкарпеток. Багато светриків і шапочок я в’язала власними руками. Весь одяг чистий, випраний, без плям. Я ретельно відібрала.

Так ось. Невістка не користується всім цим одягом, купує для дитини тільки нове. На жодній фотографії, ні коли спілкуємося по скайпу, не бачила на онуці тих речей, які я давала. Питала у сина, він жартує. Каже, нічого не бракує, більше не треба передавати. Напевно, це слова невістки в його устах.

Ось як розуміти це? Це капризи такі? Як раніше говорили «понти дорожчі за гроші»? Тим більше не сказати, що вони живуть дуже багато, зараз працює тільки син, невістка сидить в декреті, при цьому ще квартира в кредиті і витрати на життя. Ну невже не можна взяти і користуватися цим одягом, заощадити сімейні гроші? Дитина ж так швидко росте, навіщо витрачатися на нове, щоб покрасуватися перед подружками на дитячому майданчику?

Загалом, у мене залишився дуже неприємний осад від цієї ситуації. Тут навіть не в речах справу, а в тому, що мій син працює по 12 годин кожен день, практично без відпочинку, щоб забезпечити свою сім’ю. А невістка, схоже, цього не цінує, раз так смітить грошима, які можна було і заощадити.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

facebook