Не скупилася на слова й дружина Юрка, вона не могла повірити, що її чоловік може отак воркувати з кимось іншим

Я не знала чому мама так наполягала аби я здобула саме ту освіту і працювала саме там, де вони з батьком придумають. Але подальші події показали, що я на своєму місці, але от що робити далі? Бо я не хочу аби повторювалося те, про що хочу вам розповісти.

Отож, мій батько директор будівельної компанії і я працюю у нього в бухгалтерії економістом. Робота мені не подобається, але заради батька я маю це робити, бо він мені каже, що не будуть за мене всі працювати.

Тому я стараюся і навіть перепрацьовую аби батьку чого не донесли.

Проте, не мені, виходить, треба було хвилюватися.

Якось іду я після роботи, як мене чоловік зупиняє: «Тетяно Тарасівно, нам треба поговорити». Я почала пригадувати, де ж я його бачила, але не змогла. Проте, обручка на пальці показувала, що чоловік одружений, тому я взагалі не розуміла, про що ми можемо говорити, бо я з одруженими вже точно зустрічатися не буду.

Але почуте кинуло мене в піт. Я була здивована подвійно позицією цього чоловіка, бо я б таке точно не пробачила. Отож, цей чоловік розказав, що мій батько і його дружина мають роман. Це була перша дивовижа, а друга була та, що чоловік був певен, що жінка його ще кохає!

– Розумієте. вона приховує це від мене, що означає, що н хоче втратити. У нас двоє дітей і я люблю свою дружину, тому ви маєте мені допомогти!

– Але що я можу зробити?

– Повірте, багато, – і він почав переказувати свій план.

Ми зустрілися з Юрком в місці, де за його словами, мала бути чергова зустріч мого батька і його дружини.

– Приготуйся, – сказав він і ми почали грати свої ролі.

Видно, справилися дуже добре, бо за мить біля мене опинився батько.

– Доню, цей чоловік одружений! Що про тебе скажуть люди. а потім і про мене.

Не скупилася на слова й дружина Юрка, вона не могла повірити, що її чоловік може отак воркувати з кимось іншим. Тато робив вигляд, що тут випадково, бо я прямо спитала чи знає мама, що у нього ділові зустрічі тут.

– Ні, ми мамі нічого не скажемо і я тоді мовчатиму про тебе, – сказав тато.

Судячи з цієї ситуації, мама знала, що на тата покладатися не можна і мене там поставила наглядати за батьком?

Я не дуже розумію її мотиви, бо я б таке точно не пробачила, але я не хочу надалі працювати таким собі громовідводом біля двох дорослих людей. Я точно знаю, що та жінка звільнилася, але чи пробачив їй чоловік і чи збереглася у них родина – не знаю.

Чи правильно бути сторожем для людини, яка так себе веде? Як ви думаєте?

Фото Ярослав Романюк

Автор Ксеня Ропота

You cannot copy content of this page