Віднедавна я в нашому містечку відома особистість. Ця помилкова популярність приносить тільки незручності і розчарування. Мені незручно говорити, але я – вдова героя. Ми з ним жили 2 роки, а 10 років я несу на собі відповідальність за пам’ять про нього. Дивно звучить? Ще п’ять років тому мені таке блюзнірство і в голову б не прийшло, а зараз – все! Не можу більше терпіти. Поділитися більше ні з ким, матір вважає все, що відбувається правильним, подруг я за ці роки всіх розгубила. Син ще маленький для таких одкровень, він вважає батька героєм і нехай.
Зі своїм чоловіком я познайомилася коли він захистив нас від не надто тверезої компанії. Це потім з’ясувалося, що ми були йому не цікаві, а про благородні почуття він і не чув. Це був привід помахати руками без відповідальності. У нього на той момент вже було тісне знайомство з дільничним, але з поваги до родини, його не ставили на облік.
Сім’я і, правда, у нього чудова, мама – особистість відома. А батько – педіатр. Може тому, що вони багато працювали, допомагали іншим, додому приходили пізно, ця дитина і виросла некерованою? Мені він говорив, що батьки не любили його, він так привертав їх увагу. Але інші діти, а у нього ще є старші брат і сестра, виросли нормальними!
Мій чоловік був просто от тим без якого не буває сімейства. Я цього не знала, він був для мене сильним, сміливим – справжній мужик. Потім я зрозуміла, чому так зраділи його батьки, дізнавшись, що ми вирішили одружитися. Думали, що я – позитивна дівчинка, буду добре впливати на нього, і він перестане шукати пригоди на свою голову.
Навіть поява сина не спинила мого чоловіка. Він чи не щотижня знаходив пригоди на голову. Одного разу знову уліз між кимось, розбороняв і щось пішло не так. Вже потім дівчина і парубок які ускочили в халепу розповіли, що він їх урятував, а себе не зміг.
Зараз, в нашому містечку жоден захід не проходить без мене і його батьків. За роки усю цю історію так роздмухали, що скоро у мого колишнього крила янгола виростуть. Я говорила свекрам, що втомилася жити минулим, хочу нову сім’ю – вони образилися. Моя мама назвала безсовісною і невдячною, заборонила змінювати прізвище. Десять років скромного життя в глибокій печалі, вважаю достатнім терміном, щоб нікого не покоробило моє рішення про нове заміжжя. Я нікого не зраджую, просто хочу жити щасливо.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
