У мене є прекрасна подруга. Людина до якої я можу звернутись в будь-який час дня і ночі і вона мені не відмовить у допомозі. Ми давно уже покумались і чесно кажучи – рідніші від сестер. Але ось нещодавно у мене був ювілей і те з чим прийшла моя подруга на свято, мене м’яко кажучи, ошелешило.
Своє тридцятип’ятиріччя вирішила відсвяткувати у кафе. Шумних компаній взагалі не люблю, тому святкуємо завжди тісним родинним колом всі свята за домашнім столом. А цього разу не схотіла морочитись із приготуванням. Хотілось свята, без недоспаних ночей. Запросили знову найрідніших і звісно, подругу з сім’єю.
Потрібно сказати, що я завжди і всім намагаюсь дарувати справді потрібні подарунки. Беру довгостроковий кредит і виплачую за дорогу річ по двісті триста гривень у місяць. Чоловік мене підтримує, тому ідемо на свята з скороварками, мікрохвильовками, грилями, або наборами дорогого посуду. Подрузі на день народження миючий пилосмок презентували. Досі виплачую, але не в тому суть. Нам приємно бачити, що річ людині потрібна і сподобалась. А ще приємніше оте перше здивування після того, як людина бачить, що саме ти приніс.
На свій ювілей я отримала багато подарунків. Родичі щедро обдарували мене і кожен робив це щиро:
— Ти, Оксано, ніколи на подарунки гроші не рахуєш, – говорили, – тому і ми права не маємо.
Не заради подарунків свято, та й я дарую такі речі не для того аби комусь щось довести, але подарунок подруги мене ошелешив. Моя подруга, практично сестра, з’явилась з величезною тарілкою оладок. Так так, отих які на пательні смажать. Я кліпаючи очима прийняла дар очікуючи ще чогось, але вона розвернувшись пішла в зал веселитись, а я так і стояла з тією клятою тарілкою нічого не розуміючи.
Свято минуло а моя подруга продовжує спілкуватись ніби нічого і не трапилось. А я думаю-гадаю, що це було. Як можна прийти взагалі з от таким на ювілей? Це якась демонстративна неповага, чи урок скромності мені?
Поясніть, бо це спокою мені не дає майже місяць. І подругу втрачати не хочу, але й відносин колишніх вже не маємо. Блюдо, на якому оладки були, вона потім забрала.
Автор Раїса Т.
Передрук без згоди автора заборонено.
Головне фото ілюстративне – pexels.