fbpx

Нещодавно мені зателефонувала мама і наша розмова була дуже для мене не приємною. Мама мені дуже довго розповідала про правила справжньої гостинності і що їй прикро за те, що не змогла привити мені, їх ще з дитинства. Я знала, що так воно і буде, адже бачила очі невістки нашої коли вона в мене гостювала і її обличчя, коли вони з сином їхали

Нещодавно мені зателефонувала мама і наша розмова була дуже для мене не приємною. Мама мені довго розповідала про правила справжньої гостинності і що їй прикро за те, що не змогла привити мені, їх ще з дитинства. Я знала, що так воно і буде, адже бачила очі невістки нашої коли вона в мене гостювала і її обличчя, коли вони з сином їхали.

Виявляється, що я була зобов’язана не лише надати невістці та її сину дах над головою, але ще й організувати їм дозвілля і все власним коштом. Насправді я нікого до себе в гості не запрошувала, Оля напросилася тоді сама.

Після закінчення школи я поїхала вчитися до Львова, та так тут і залишилася. Винаймала кімнату у старенької одинокої пані. Ксенія Юріївна стала мені ближчою від мами рідної. Ми з нею гарно ладнали і нам справді добре разом жилось. Так вийшло, що я її і догледіла і вона мені заповіла свою двокімнатну квартиру.

Моя невістка живе у нашому рідному містечку, вона теж здобула вищу освіту, але поки що й дня ніде не працювала. Вона певна, що утримання сім’ї – це турбота її чоловіка, а також дідусів та бабусь.

Незважаючи на те, що невістка від мене молодша на чотири роки, вона вже має трьох дітей. Брат уже п’ять років як на заробітки їздить, а Ольга вдома сидить і лиш встигає, що на долю жалітись і плакатись на нестачу коштів і те, як їй важко “одній2 з трьома дітками. Хоча який там “одній” – моя мама там днює і ночує а її мама допомагає фінансово з-за кордону.

Мені ж доводиться багато працювати, адже я взяла ще два роки тому авто в кредит, тому я економлю буквально на всьому. Моїх батьків вистачає лише на те, щоб допомагати моїй невістці, проте я на це вже давно не звертаю жодної уваги.

Нещодавно мені зателефонувала невістка наша і стала скаржитися на те, що вона вже дуже засиділася в декретній відпустці і дуже втомилася від горщиків і підгузків. Потім вона мені повідомила, що їй би дуже хотілося побувати у Львові на вихідних, мовляв, вона вже й домовилась про те, на кого малих залишить на той час.

У цей момент я їй сказала, що у мене не буде можливості їх вигулювати, тому що працюю без вихідних. Однак Ольгу мої слова не зупинили і вона мені повідомила, що вони можуть обійтися під час прогулянок і без мене.

Подітися мені не було куди і я дала свою згоду. Мені вже тоді було неприємно те, що вони приїхали у зручний для себе час, а мені, щоб їх зустріти, довелося відпрошуватися з роботи. Невістка не сказала, що вони приїдуть зі старшим сином, але кого то цікавило…

Я привезла їх до себе додому, а сама помчала на роботу. Коли повернулася, то почала облаштовувати своїх гостей.

У цей момент я дізналася, що Ольга не збирається з синочком спати у маленькій кімнаті, тому що вона боїться, протягів, адже там ще дерев’яні вікна. Я була дуже втомлена навіть для того, аби здивуватись таким словам. так вікна там дерев’яні, але зроблені на віки і я лиш у одній кімнаті замінила на нове, бо старе зламалось, а ремонтувати, як виявилось їх ніхто вже не брався. Я поступилася їм своєю кімнатою, а сама лягла у меншій. Вранці я помчала знову на роботу.

Весь день невістка мене дошкуляла телефонними дзвінками: як дістатися, куди сходити, на що подивитися? Я працюю з людьми, не завжди можу відповісти, але кого то цікавило? Тридцять пропущених за п’ять хвили? Легко.

Коли я ввечері повернулася додому, то побачила, що їсти нічого абсолютно. Був суп і картопля яку я ще вчора готувала, все з’їли у раковину брудний посуд склали і в телефонах обоє. Я мусила іти в магазин і готувати їсти. Ольга зайшла на кухню через сорок хвилин і то лиш для того, аби поцікавитись, коли ж їх із сином погодують вже.

Я радо видихнула коли провела Ольгу на потяг, але зарано. Уже наступного дня по її поверненні додому до мене мама зателефонувала дуже невдоволена:

— Як це ти гостей стрічаєш? Ні вивести, ні показати що. Ольга сама на таксі їздила містом. Уявляєш, скільки вона витратила? Якщо приймаєш гостей то є мусиш біти гостинною – покажи місто, наготуй смачно, прийми якнайкраще. А ти?

От тепер мені дуже, от прямо дуже цікаво, а як воно бути мало? Може я й справді в чомусь не права?

Ви б як на моєму місці вчинили?

18,02,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page