fbpx

Нещодавно приїхала до мами. Чай, на столі варення та хліб з маслом. Все. У холодильнику миска із кашею та каструля із супом, більше їстівного нічого немає

Останні кілька років, коли до мами приїжджала в гості, у неї все було добре. Чаю зробить, на стіл до чаю бутерброди понамащує чи пиріжків заздалегідь напече з рибкою.

Завжди були повний холодильник та забита морозилка: м’ясо, риба, овочі, фрукти, сир, ковбаса, делікатеси.

Нещодавно приїхала до мами. Чай, на столі варення та хліб з маслом. Все. У холодильнику миска із кашею та каструля із супом, більше їстівного нічого немає, хіба що в морозилці курячі шийки на суп.

Відразу стало ясно, що річ у браті. Мама працює, до пенсії три роки у кращому випадку, її заробітна плата – мінімалка. Років п’ять уже мама так заробляє, як із нормальної роботи скоротили.

Щось краще знайти не може, щиро радіє, що хоч на нинішньому місці роботи її тримають.

Взагалі, ми з братом та мамою з дитинства жили втрьох у маминій однокімнатній квартирі. Важко, бо дуже тісно було. Тож коли брата забрали служити, я зраділа. Додому він не повернувся, влаштувався працювати, освіту заочно отримував. Іноді у гості приїжджав.

Я поїхала від мами чотири роки тому. Саме в неї вже була маленька зарплатня. Я помагала, як могла.

Працювала, сама за квартиру платила, продукти, одяг для мами – все я. Брат якщо з’являвся, то наминав за обидві щоки, ні разу мамі пачки печива не приніс.

З’їхала я від мами до майбутнього чоловіка. І продовжила допомагати, бо знала, що на мінімалці, а то важко протягнути.

Купувала їжу, одяг, комуналку платила. Ніби й далі живу з нею. Звичайно, суми, які я щомісяця витрачала на маму, стали меншими, ніж під час спільного проживання, але все ж таки.

А потім у брата життя в гору пішло. Тепле містечко, гарна зарплатня. Прийнявся мамі допомагати, весь такий гордий собою. Мамі давав тисяч по сім на місяць. Або готівкою три-чотири тисячі, але на решту холодильник і морозилку добре заповнював. Квартиру купив, від мами виписався.

Коли стало ясно, що це не одноразова акція з боку брата, мама мені сказала, щоб більше грошей на неї не витрачала. Мамині слова були вчасні — я була при надії, мені світив декрет, а це скорочення особистого доходу.

Не знаю чому, але мені реально полегшало. Я багато років допомагала мамі. Будь-який заробіток одночасно подумки ділила за витратами з урахуванням її інтересів. Ну ось час між її звільненням із нормальної роботи та допомогою брата маму повністю утримувала я. І до цього вкладала в наш побут стільки, скільки могла, щоб не було такого: мама все тягне на собі, а я — живу на її хлібах.

Виходить, брат майже чотири роки був благодійником. Мені стало набагато легше: ми з чоловіком не мільйонери, тож допомога мамі, не скажу, що відчутно, але позначалася на нашій кишені.

Про те, що брат прикрив лавочку, мама мені не сказала. Все добре, все гаразд, все є. Приїхала до неї і що побачила? Порожній холодильник і курячі шийки. Я почала розпитування.

– Дівчину до себе жити запросив, вона погодилася. Здається, скоро на весіллі будемо гуляти, — сказала мама.

– І?

— Сказав мені, що більше не допомагатиме. Поки, каже, один був, без питань допомагав. А зараз має сімейний бюджет.

– І? У мене теж був сімейний бюджет, але ж після заміжжя допомогу не припинила.

– Він так вважає. Та й нехай, Бог з ним. Дають — беру, дякую, а випрошувати нічого не буду.

Від мами пішла засмучена. Начебто брат правий: його гроші, йому вирішувати. Тільки виходить, що замість допомоги мамі він витрачатиме гроші на свою дівчину. Яка ще не дружина. Дружини нема, а сімейний бюджет є. Дивно, як на мене.

Брат чудово знає, що мама потребує допомоги. У неї лише комуналка зимою дві тисячі, як на решту жити? У мене теж сімейний бюджет, якщо скористатися виправданням брата. Чоловік, дитина. Тобто брат заради дівчини, щоб на неї більше грошей витрачати, перестане допомагати мамі, а я знову маю почати?

Дуже якось неприємно на душі. Маму точно в біді не залишу. І брата зрозуміти не можу: він чудово знає, як і на які гроші мама живе. Невже відвести дівчину в ресторан чи ще кудись це важливіше, ніж допомога мамі у скрутній ситуації, та ще й у теперішній час?

You cannot copy content of this page