У мене всього лише один син, ростила з усією любов’ю та увагою. Ну коли у дитини немає батька, то багато матерів намагаються виконувати роль і мами, і тата, наскільки це можливо. Так, бували з ним якісь труднощі, але це ж хлопчик — з хлопчиками легко не буває, що тут говорити.
Втім, виріс мій хлопчик, став чоловіком. У свої 23 нарешті обзавівся сім’єю – одружився. Невістка прекрасна. Працює, є освіта, гарна господиня. Але от діточок у них бути не може. Мій син як справжній чоловік дружину не покинув, сказав, що буде з нею, попри все.
Я вже думала, житимуть удвох. Але нещодавно вони мене на святковий обід покликали. Радісні такі обоє, щасливі. Новина у них для мене прекрасна. світяться обоє від щастя і заявляють, що я стану бабусею. Я вже й сльозу пустила, але зарано, як виявилось. Стану я бабусею, але не так, як мені мріялось.
Вирішили вони двох братиків усиновити. Я дар мови просто втратила. Дивлюсь на них: жарти якісь у них невдалі. Так і сказала прямуючи до виходу. А вони ж ні, це правда, мовляв. Вже й документи майже всі готові.
Не знаю, можливо потрібно було все якось трошки по іншому їм донести, але я відреагувала, як відреагувала. Звісно, тепер зі мною ніхто не говорить. Син так зі сльозами на очах і повідомив, що від мене такого не очікував, але від свого вони не відступлять, хай що я там не говоритиму.
А в мене сльози на очі, як тільки про це подумаю. Не підтримую і відмовлятиму до останнього і вважаю, що я права.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
