Нещодавно я дізналась, що сестра мого чоловіка скоро піде у засвіти. Справа в тому, що вони між собою уже більше двадцяти років не спілкуються і навіть, чути одне про одного бажання не мають, хоча раніше були дуже близькі. Причиною їхньої неприязні є я, однак ні він, ні вона про це, навіть, не здогадуються.
Ми з чоловіком, як і всі жителі нашого села, постійно на заробітки їздимо, ще із молоду. Колись не самі їздили, а з його сестрою і її чоловіком. Ми по будовам в основному були. Чоловіки справжні майстри, а ми своє діло добре знаємо, то до нашої бригади черга вишикувалась із замовників.
Гарно ми заробляли і все ділили порівну. Скажу вам, що мій Василь і його сестра Марічка, дуже близькі завжди були. Він сам не з’їсть шматка хліба, якщо не буде впевнений, що Марічка має точно такий же.
Так от. Надумала Марічка сина свого оженити. Діти в нас однакові практично, тільки її трішечки старший. Весілля на триста чоловік грати вирішили. А мій Василь ні багато, ні мало, а три тисячі доларів хотів у конверт племіннику покласти. Він і батько йому хрещений, та й хлопець дуже хороший, тож Василь від щирої душі.
Я як почула то довго відмовляла чоловіка від такого кроку. То й нині великі гроші, а двадцять років тому ого-го! Та й наші діти мали вже скоро навчання скінчити, теж надумають пару собі знайти, а там і житло їм потрібне буде. Ну тисячу можна ще покласти, але ж не три, правда.
Однак Василь мій ну ні в яку. Овен він по знаку Зодіаку з усіма випливаючими. От сказав, і хоч, що хоч роби, а буде саме так, як він мовив і не інакше.
Тоді я й зважилась зробити те, що зробила. У переддень свята я конверти поміняла просто. Ну не знала я що сестра нашого окремо покладе від усіх інших. Триста чоловік весілля було, я ж думала наш десь загубиться і подумають на когось іншого.
Ще на весіллі Марічка підізвала Василя і запитала, чому він так вчинив і чи не соромно йому гуляти з усіма після такого. Вася мій нічого не зрозумів і запитав, чого сестра так говорить, невже їй мало, мовляв він і так дав більше ніж ми могли.
От так слово за слово і пішов між ними розлад. Коли сестра конверта показала, той ще й віри не йняв. Не міг він і уявити, що я на таке здатна, то виходило, що то сестра так захотіла сказати. Пригадали вони одне одному багато чого, що за роки накопичилось і ото відтоді не балакають.
Я всі ці роки ходжу із почуттям глибокої провини. Можна було б зізнатись. але тоді Василь зі мною точно не жив би.
А тепер ось Марічка злягла. Я Василя просила піти до сестри помиритись, однак він і чути про це не має бажання.
Не знаю що мені робити. І правду сказати не можу і мовчати уже не можна.
Може хто знає, як мені вчинити краще? Чи хай буде як є?
09,04,2023
Головна картинка ілюстративна.