Невістка подалась за кордон ще 26 лютого. Зробила це неочікувано навіть для мого сина. просто зателефонувала коли перетнула кордон і попросила забрати машину. Вона ні з ким не порадилась, адже знала, що всі проти будуть. Мене син не покине, я ледь по дому пересуваюсь, та й господарка у них чимала, куди їхати? А тепер я не знаю, що й думати. бачу, що син мій змінився і розумію, звідки вітер віє.
До нас у село на Черкащині багато людей з півдня переїхало. Ледь не у кожній колись порожній хаті людно. Село ожило – діти бігають, люди ходять незнайомі. А в нас на подвір’ї тихо. Нема наших малих щебетунів, десь аж у Канаді мої онуки нині.
Вже й не знаю, чи коли побачу їх, адже невістка прямо каже, що повертатись наміру не має зовсім. Та й мова у неї змінилась дуже. Говорить сину, що щаслива ніколи й не була. Мовляв у городах, коровах і свинях вона себе загубила, а лиш там людиною себе відчула і побачила, як то жити по справжньому. Сумно, прикро, а що зробиш?
Але я ось про що. Почала я помічати зміни у синовій поведінці. То ходив, мов у воду опущений, а нині щасливий, задоволений, наспівує собі щось під носа. я одразу і зраділа була, мовляв змирився син із учинком дружини, а потім почала розуміти звідки то вітер віє.
А у нас по сусідству жіночка з двома дітками поселилась. Приходила до нас не раз, просила показати, як у грубці топити, чи сажу чистити. Вона людина міська, але нічого – закотила рукава і працює, учиться усьому. Ну а як, якщо сама з двома дітками і дому немає. Ото і багатства, що швейна машинка – нею і заробляє на життя. У нас з усього села їй одяг зносять, кому підшити, кому вшити, робота в неї завжди є.
Так от мій син усе частіше у сусідки моєї став пропадати. стануть і балакають. Вона ніби і сторониться, ніби і не дає приводу, аби люди щось не те подумали, але ж я бачу їхні очі – закохані у обох.
Я поки зі сторони усе це спостерігаю. але уже зараз дуже переживаю. Адже ж у сина жінка є. Ще й року не минуло, не відомо чи повернеться, що ж це таке. А з іншого боку: невістка сама обрала такий шлях, сама поїхала і нікого не попередила.
От тепер і не знаю, чи благословляти свою дитину, чи сварити?
Як бути?
Ніна Олексіївна К.
18,12,2022
Головна картинка ілюстративна.
