fbpx

Ні, Наталя Дмитрівна не бажає, щоб її син змінився, просто вона хоче, щоб тепер невістка за ним ходила, як вона до того. А що? Вона цілий день удома, почувається добре, тож що їй важко за чоловіком тарілку помити чи сорочки прибрати? Свекруха вважає, що це виключно жіночий обов’язок у квартирі порядок наводити

Наталя Дмитрівна сама запропонувала молодим пожити під одним дахом. Питання, як завжди, одне – немає власного житла. А у матері Дмитра квартира простора, впорядкована, трикімнатна. Їй одній місця дуже багато. А син із невісткою змушені по орендованих квартирах поневірятися. Ось і вирішила жінка, що зробить добро, якщо запросити їх до себе.

— Мені одній місця забагато, а ви, поки поживете зі мною, зможете собі на квартиру гроші назбирати, а то так ніколи свого куточка і не придбаєт, занадто багато платити за оренду квартири доводиться, – говорила Наталія Дмитрівна.

Так і вчинили. Щоправда, якийсь час довелося Дімі вмовляти Ганну. Вона не хотіла до свекрухи перебиратися, але чоловік казав.

—Мама працює півдня, а ми цілий день, ми з нею й бачитись рідко будемо, — такі аргументи наводив чоловік, Ганна й погодилася.

А потім доля розпорядилася інакше. Аню відчула, що при надії. Враховуючи свій стан і те, як їй не добре було, з роботи Ані довелося звільнитися. Зараз Аня сидить удома. Здавалося б, що живи і радуйся, ходи на прогулянки та пий чай, але весь настрій затьмарюють непорозуміння зі свекрухою.

— Аня, йди сюди, подивися! — волає свекруха, як тільки Аня розплющила очі.

— І так щоразу. Навіщо кличе? Думаєте, щось термінове трапилося? Ні. Просто Діма, коли збирався на роботу свої речі дістав з шафи, а не склав. І ось Наталя Дмитрівна вимагає, щоб я за чоловіком прибрала. Вона вважає, що вони для мене добре діло зробили – дах над головою дали, чоловік працює, а я повинна дякувати і робити все мовчки.

Аня у свою чергу вважаєте, що треба було матері сина виховувати, коли він був маленьким. А так вона за ним ходила, як за малою дитинкою, шкарпетки складала, посуд мила, все мовчки виконувала, без жодного зауваження, а тепер хоче, щоб усе змінилося.

Ні, Наталя Дмитрівна не бажає, щоб її син змінився, просто вона хоче, щоб тепер невістка йому служила. А що, вона цілий день удома, почувається добре, тож що їй важко за чоловіком тарілку помити чи сорочки прибрати? Свекруха вважає, що це виключно жіночий обов’язок у квартирі порядок наводити.

Загалом ситуація і виїденого яйця не варто, адже тарілка в раковині може і до вечора постояти, а потім Діма прийде з роботи та вимиє її. Ніколи йому перед роботою кожна хвилина на рахунку. І речі скласти він може увечері, просто не захотів шуміти і будити дружину при надії і маму перед роботою. Діма ніколи і не просить сам, щоб за ним прибирали, просто виправдовується:

— Не встиг, відволікся, забув.

— Анна, йди сюди! — знову лунає голос свекрухи, і Аня знає, що нічого хорошого цей тон їй не обіцяє. Дівчина не вступає у суперечки, у її стані зайві непорозуміння та нерви ні до чого, вона просто виходить із кімнати, дивиться на свекруху, слухає і знову йде до кімнати. Така поведінка невістки ще більше виводить із себе Наталю Дмитрівну.

Вона могла б і сама речі за сином скласти, але не робить цього принципово.

— Він уже дорослий, я за ним своє відходила. А зараз у нього дружина є, щоб тарілки мити та сорочки прасувати, — каже мама Дмитра.

Ось і на роботі Діма не знає спокою, замість займатися справами, він змушений заспокоювати то матір, то дружину.

— Діма, скажи мамі, – плаче в трубку Аня.

— Дімо, скажи своїй Ані, — чується голос матері за п’ять хвилин.

Діму ситуація починає напружувати. Він би з радістю з’їхав на окрему квартиру, але справа в тому, що не вистачить у нього коштів потім сім’ю годувати. Має він хорошу зарплатню – 18 тисяч. Але заплати за оренду у столиці, за комунальні і вистачить тобі лиш на булку з маком і більше ні на що. От і задумався Дмитро над тим, аби розміняти мамину квартиру на дві. Собі з дружиною узяти двокімнатну з доплатою, а мамі однокімнатну у новобудові. Він має право так думати, адже половина житла належить йому. він такий же власник, як і його мама.

Але таке рішення приведе до повного розриву відносин з мамою. Вона прожила у тій квартирі з двадцяти років, кожен куточок, кожна річ рідна. З заплющеними очима може пройти і показати, де і що стоїть.

Дмитро все розуміє, тому поки зволікає. З одного боку йому маму шкода, а з іншого – він голова родини і повинен думати за свою сім’ю. А в таких умовах ні він, ні його дружина жити вже не можуть.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page