Ні про яке кохання між нами уже давно не йдеться. Просто, живемо тихенько разом без з’ясовування стосунків і змін. Що з нами сталось, самі не розуміємо.
Ми з моєю дівчиною знайомі вже близько десяти років і живемо разом близько семи. Ми чули багато історій про те, що любов проходить і люди перестають відчувати один до одного ту тягу, яка була у них раніше. Розуміючи це, ми все одно продовжували зустрічатися і жити разом. Проте, зараз ми нічого не відчуваємо один до одного. Однак у нас немає сварок або чогось такого, ми просто перестали любити і наші відносини перейшли на новий рівень. Ми відчуваємо себе партнерами в житті, що при цьому не заважає нам добре проводити час разом.
Ми навіть намагалися обговорити дивне почуття, яке нас охопило. Ніяк охарактеризувати ми його не змогли.
Друзі не розуміють нас і їм цікаво, як ми живемо разом, нічого не відчуваючи один до одного. Хтось каже, що в нашому житті відсутня різноманітність, тому, що ми не маємо інших партнерів, але для нас це не важливо.
Батьки і натякають нам на шлюб і дітей, але ми поки до цього не готові. Та й самі не хочемо, якщо чесно.
Найцікавіше, що коли ми говоримо з нею про це, то нам не до кінця зрозуміло наскільки все те, що відбувається правильно. Нас тягне один до одного, але на зовсім іншому рівні. І хоча ми не можемо точно описати що з нами відбувається, нам це подобається.
Якщо говорити чесно, то я сподіваюся це триватиме все життя. Мені б не хотілося шукати нового партнера, тому що для довіри між партнерами потрібно дуже багато часу. А тут у нас є все необхідне для успішного життя в майбутньому. Звичайно, якщо вона захоче піти, то я не буду наполягати на зворотному – це її вибір, який вона робить як самостійна особистість.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news -заборонено.
