Я не розумію таких жінок, які вже мають онуків, а бабусями так і не стали. Каблучки, туфельки, манікюр, волосся фарбують у яскраві кольори. Ну як же ж так? Бабуся має бути не такою. Приклад такої бабусі, яка вже має онука, а усвідомлення не прийшло – це моя свекруха. Їй 62 роки, а вона й досі не вірить що не дівчинка років 20-ти. Їй усе байдуже, зовсім не хвилює ні наше з чоловіком життя, ні життя нашого сина.
А куди їй? Там своє життя, сповнене пригод. Працює вона адміністратором у одному салоні краси. Вії накладні, нігті нарощені, волосся кольору блонд, завжди нафарбована, сукні і каблуки. Я коли її побачила перший раз — трохи не сіла без стільця. Ну яка з неї свекруха? Просто пані з обкладинки.
Втім, вдома її майже не буває, а живемо ми всі разом у неї у квартирі. Вона вранці йде на роботу після того, як наклала на себе тонну макіяжу, а потім після роботи зі своїми подружками зависає у кафе. та яке кафе, вона й на дискотеки ще ходить. Додому приходить пізно увечері, буває взагалі на ніч не приходить. Я не раз дивилася на неї з подивом, а вона мені у відповідь посміхається.
Нічого так собі? У неї син, онук. Вона повинна з роботи бігти бігти додому, як усі бабусі. Готувати їжу, прати, прибирати, з онуком няньчиться. Але ні, вона за подружками та фітнес біжить. Це де таке бачено?
Ось моя мати, їй 55 років. Вона вже на пенсії. Вдома постійно. Готує, за городом дивиться, худобу тримає, шкарпетки в’яже. Свекруха напевне про таке й не чула.
Я скільки разів не просила посидіти свекруху з онуком, вона жодного разу часу не знайшла. Має постійні справи.
А вчора прийшла додому речі збирати. Каже, що заміж вийшла і їде з коханим за кордон. Я просто дар мови втратила. Ну як так? Який заміж? Куди “за кордон”?
Думала, хоч чоловік її на путь істинний поверне. А він ні! Поцілував маму, побажав щастя і сказав, що радий за неї.
Поясніть мені будьте ласкаві, як можна забути про свою родину. Жінка у солідному віці і розвернулась до сина і онука спиною. Заради чого? Заради кого?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – intermarium.news.
Популярні статті
- Мій чоловік любив гроші моєї родини, на які дуже надіявся, не відаючи, що мій тато буде настільки категоричним.
- Я не кохав своєї дружини, коли одружувався з нею. Звичайно, мені хотілося в свої сорок років мати біля себе жінку, яку я буду обожнювати, любити та піклуватися про неї. Але такої не було, не зустрічалося на моєму шляху
- Нещодавно я застала свого сина на вулиці в обіймах якоїсь панянки, він подарував їй букет квітів, а ще ніжно ніжно тулив до себе. Я одразу зрозуміла, що то не просто знайома. Син не бачив мене, але ж тепер я все знаю
- Коли я зрозуміла нарешті що саме мені намагаються донести, то просто застрибала від щастя по кімнаті. Квартира. Власна квартира у столиці, двокімнатна.. Люди добрі, хіба ж таке буває. щоб от так ні з того ні з сього. Знала б я чим для моєї сім’ї скінчиться усе, ніколи б не погодилась успадкувати її
- Приїхала я вчергове до доньки на гостину, заходжу в дім, і від здивування слова мовити не можу. Донька посміхається, запитує. чи подобається мені обновка, розповідає де шукали, скільки зусиль коштувало, аби доставити і змонтувати, а у мене у скронях прямо дзвони гудуть. думала одразу з порогу розвернутись і їхати додому, але того разу змовчала все ж