Так навіщо псувати собі настрій або, ще гірше, руйнувати сім’ю, якщо можна періодично влаштовувати чоловікові (та й собі теж) розвантажувальні дні.
У нашій родині це виглядає так – раз на рік я їду з подругою (незаміжньою) у відпустку, а чоловік в цей час залишається один вдома. Дитина на канікулах у бабусі, її потрібно тільки періодично відвідувати і привозити продукти. А що чоловік робить решту часу – мене не стосується. Відповідно, він теж не вдається в глибокі подробиці мого відпочинку – що вважатиму за потрібне, я і сама розповім. І всі задоволені – в родині панує мир і спокій і ніяких непорозумінь.
Пропоную панянкам взяти мій досвід на замітку. Адже ті, хто намагалися тримати своїх половинки на коротких дистанціях, зараз кукають в гордій самоті. І тихо мене ненавидять, коли ми з чоловіком прогулюється в обнімку чи після роботи вечеряємо в нашому улюбленому ресторанчику.
До речі, ця ідея прийшла мені в голову ще в студентські роки, коли я вивчала в інституті про опір матеріалів. Там говорилося, що навіть метал з часом втомлюється і якщо пружину перетиснути, вона зламається. Чому мої «розвантажувальні дні» для шлюбу ніхто не підтримує, хоча навіть наука говорить про те, що це необхідно?
Наталя, 39 років.
Взято з мережі. Фото – ілюстративне.
