День народження Анастасії випав на будній день. Вона працює в магазині касиром, тож зарплата у неї дуже скромна.
Увечері вона вирішила запросити батьків чоловіка на чай, але стосунки із родичами у неї завжди були складними. Свекруха мріяла про невістку, яка б у всіх питаннях була просто ідеальною. Вибір сина її явно розчарував, тому що він взяв за дружину звичайну дівчину.
Після обіду вона могла залишити посуд у раковині, а помити його лише ввечері. Її не бентежило наявність пилу на підлоговому покритті, так як за відсутності часу вона цілком могла відкласти прибирання на наступний день. Можливо, більшість людей саме так і роблять. Свекруха ж вважала подібну поведінку неприйнятною. Анастасія намагалася не звертати уваги на закиди, хоча іноді вони їй усе ж дошкуляли.
Чаювання було призначено на вечір, і дівчина заздалегідь попередила про відсутність розкішного столу. На подібну пропозицію свекруха одразу заявила, що гарна невістка могла б раніше відпроситися з роботи і подбати про частування гостей. Анастасія пропустила ті слова повз вуха й сказала, що торт уже готовий і до чаю все куплено заздалегідь.
Після обіду в магазин зайшла свекруха і віддала дівчини 500 гривень попросивши ту їх увечері не чекати. А ще додала, що віднині їм нічого не винна. Анастасія дуже здивувалася, бо жодних грошей родичам вона не позичала. Жінка щось пробурчала під ніс і нагадала про день народження, після чого швидко вийшла. При цьому звучали фрази про те, що таким людям ніколи не можна догодити і вони завжди невдоволені тим, що отримують.
А увечері на роботу приїхав чоловік із квітами та невеликою коробочкою, в якій явно був подарунок. Настрій у іменинниці одразу покращав, і вона вирішила не розповідати йому про чергову витівку свекрухи. Вечір обіцяв бути веселим і дівчина була щаслива, що не доведеться його проводити в компанії родичів.
