Історія, яку зараз розкажуть вам чернігівець Андрій та три його дружини – цілком реальна. Отже…
«СВІТЛАНА — ДУЖЕ ХОРОША, НЕ ГІРША ЗА МЕНЕ…»
Андрій і Наталя знайомі ще з дитячого садка. Разом гралися в пісочниці та любили полежати й поспілкуватися про життя в одному ліжечку. Інколи навіть цілувалися жартома. У школі вони сиділи за однією партою. А після уроків Андрій часто проводжав подругу додому і, попри кепкування однокласників, щоразу гордо ніс її портфель.
«Потім, коли ми підросли, — розповідає Наталя, — він почав говорити мені про свої почуття. Я відчувала, що дуже йому подобаюся. У школі він ходив за мною скрізь, буквально ні на годину не залишав у спокої. Андрій — хлопець симпатичний, стильний, веселий, компанійський. Я бачила, як йому однокласниці бісики пускають! А він був на все готовий заради мене. Одного разу, коли мені інший хлопець побачення призначив, Андрій улаштував із ним розбірки. Від ревнощів не знав, куди себе подіти. І я повірила, що він мене по-справжньому кохає!»
Одразу після закінчення школи Андрій та Наталя одружились. А невдовзі у молодого подружжя народився син. «Я була дуже щасливою! — запевняє Наталя. — Але згодом він почав надто часто затримуватися, так би мовити, на роботі. Пояснював — багато відряджень. Проте жінку ж не обдуриш! Жінка, якщо вона не байдужа до свого чоловіка, дуже добре відчуває такі речі! Ну, думаю, треба за ним простежити: де ж це він так затримується ввечері? Раз прослідкувала, вдруге, — справді, був на роботі! А ось утретє я його вистежила — на власні очі побачила зі Світланою. Знали б ви, яких зусиль мені коштувало того ж дня не влаштувати бучу! Звісно, було дуже боляче та образливо. Адже у нас сім’я, син! Ну, думаю, вскочив чоловік у гречку… Проте, можливо, там ніякого кохання й немає? Так — шури-мури, якось подорослішає… Тільки все виявилося по-справжньому. Він закохався! Тобто у нього з’явилася інша кохана жінка. А я тоді хто?»
Наталя перебила на кухні весь посуд. Дісталося й Андрієві. Рука у розгніваної жінки важка… «Якби він мене хоча б раз образив словом, я подала б на розлучення», — зізнається Наталя. Але чоловік навіть не оборонявся. Лише повторював, що любить її та сина і хоче зберегти сім’ю.
«А згодом я дізналася, що Світлана при надії. І батько майбутньої дитини — Андрій… — каже Наталя. — У мене знову була буря почуттів: хотіла і їй, і йому дати прочухана! Але коли я ближче познайомилася зі Світланою, то зрозуміла, що вона — дуже хороша жінка, мабуть, не гірша за мене… Я Андрія пробачила. Все-таки у нас син. А синові, як відомо, потрібен тато. Андрій — дуже хороший батько, турботливий. І я його все-таки й досі люблю. Ще не зустріла чоловіка, котрого могла б так само сильно покохати. А до Світлани я звикла. Вона ввійшла в нашу сім’ю…»
«МИ З НАТАЛКОЮ ВИРІШИЛИ, ЩО У АНДРІЯ З’ЯВИЛАСЯ ЩЕ ОДНА ЖІНКА!»
Світлана, не соромлячись, називає себе другою дружиною Андрія. Розповідає, що познайомилися вони у тролейбусі. Це було кохання з першого погляду. «Так вийшло, що я відчула нове життя під серцем. Про це дізналися мої батьки. Вони були проти якихось рішень, тільки народжувати.. І я вирішила, що батьки мають рацію. Тепер у нас із Андрієм є донечка Ліза. Також я познайомилася з його першою дружиною Наталією. Спочатку у нас стосунки не склалися. Були дуже безперервні суперечки. тАле зрештою знайшли компроміс. І тепер ми з Наталею — найкращі подруги»
У будні Андрій жив удома — зі своєю законною дружиною та сином. А у вихідні та свята оселявся у Світлани. Обидві жінки були задоволені. Проте віднедавна цей, так би мовити, графік сімейного життя почав порушуватися.
«Останнім часом Андрій став під різними приводами кудись відлучатися, — пригадує Світлана. — Ми з Наталкою поговорили й вирішили, що у нього з’явилася ще одна жінка. Ну, ми хотіли з нею розібратися. Знайшли її адресу, дізналися все про неї, всі подробиці її життя. Збиралися їй надавати. Але потім ми все-таки нормально поспілкувалися, закопали сокиру війни і стали подругами. Ми всі втрьох кохаємо Андрія. І сподіваємося, що четвертої дружини вже не буде. Проте життя — річ непередбачувана. І якщо у нього з’явиться ще хтось… Думаю, ми все-таки й далі житимемо як одна велика дружна сім’я…»
«МИ ВСІ ДУЖЕ СИЛЬНО КОХАЄМО ЙОГО!»
Третя дружина Андрія — Катя — наймолодша за віком. Вона студентка-першокурсниця. Катя розповідає, що одного разу сиділа на лавочці в парку, аж раптом поруч примостився цікавий чоловік.
«Почали зустрічатися з ним усе частіше й частіше. Взагалі, раніше я старших чоловіків не сприймала, — зізнається Катя. — Але він був таким галантним, загадковим… А потім до мене прийшли дві жінки. Я була неймовірно вражена, коли дізналася, що у Андрія вже є дві дружини (Наталя та Світлана) і двоє дітей — Сашко та Ліза. Адже я сама на той час була при надії від нього. Спочатку відбувся грандіозний розбір польотів. Але потім ми трішки заспокоїлися, порадились і вирішили, що всі дуже сильно кохаємо його. Нам без нього — ну просто ніяк! Тому прийняли рішення жити разом»
Тобто Андрій, як і раніше, живе по черзі у Наталі та Світлани. Але тепер у його сімейному графіку є час і для зустрічей із Катею.
«Я для себе вже давно визначилася, — стверджує Катя. — Андрій — єдиний чоловік, котрого я полюбила і кохатиму до кінця своїх днів, що б не сталося зі мною далі, як би нам важко не було. Я просто його кохаю, розумієте? Він — усе одно мій!»
На запитання, що найбільше приваблює її в коханому, Катя відповідає так: «Він дуже симпатичний, розумний, інтелігентний, добродушний, веселий, душа компанії! Вміє поводитися з жінками. Ну, й не жадібний, звичайно!»
А ще Катя говорить, що Андрій дуже енергійний! І його цілком вистачає на всіх трьох дружин. «Ви знаєте, сама дивуюся — настільки все добре у нас, — усміхається вона. — Ми якось збиралися разом із Наталею та Світланкою, бесідували по душах. Ну як у нього сил вистачає? Виявляється, таки вистачає!»
«Я — ЗВИЧАЙНА ЛЮДИНА. У МЕНЕ — ТРИ ДРУЖИНИ…»
На відміну від дружин, котрі без проблем, практично одразу, погодилися поспілкуватися зі мною, Андрій відверто розповідати про таку неймовірну як для нашого міста і країни взагалі ситуацію не квапився. Я терпляче чекав на його згоду майже місяць. Урешті-решт дружини вмовили свого коханого. І вся сім’я в повному складі завітала до нашої редакції.
«Я — звичайна людина. У мене — три дружини. Це, мабуть, дещо відрізняє мене від інших. Ми живемо однією великою дружною сім’єю, — розповідає Андрій. — Ви зрозумійте мене правильно: я — не монстр, а простий нормальний чоловік. Думаю, багато хто мене зрозуміє… Можливо, у когось становище схоже…»
Андрій — підприємець, але не надто заможний. В основному сім’ю фінансують його батьки, які мають досить успішний бізнес у столиці. Звичайно, від такої специфічної закоханості сина вони не в захваті. Проте дуже люблять двох своїх онуків. А незабаром народиться й третій… На запитання, як йому вдалося завоювати серця трьох чарівних жінок, Андрій усміхається: щодня треба вигадувати щось оригінальне, несподіване. Адже жінки дуже люблять сюрпризи.
«Наприклад, Світлана, дізнавшись, що я одружений, повелася не надто стримано, не хотіла мене бачити, — пригадує Андрій. — Тож я винайшов тисячу способів, щоб повернути кохану. Вона мешкає на четвертому поверсі. То я на світанку виклав пелюстками троянд доріжку від її квартири до тролейбусної зупинки».
Андрій не знає, як складеться його життя далі. Проте запевняє, що кохає всіх своїх дружин. На його думку, тепер усе залежатиме саме від них. Якщо Наталя, Світлана та Катя і далі погоджуватимуться на такі стосунки, то Андрій готовий прожити з цими дорогими його серцю жінками до глибокої старості. А поки що наша історія залишається незакінченою. Справді, цікаво, якою ж буде ця незвичайна сім’я, скажімо, через двадцять років…
Автор – Сергій ДЗЮБА.
За матеріалами – Земля і воля.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook
