Ну і як на таке реагувати? Тільки нещодавно ми відзначили ювілей свекрухи – 45, а вона нам новину на свято “подарувала”. І головне, всі вітають, посміхаються, а мене аж сльози на очі вийшли, розгубилась: як, куди, такий час? Ну от про що собі люди думають, на що розраховують я просто не розумію.
Я заміж вийшла усього лиш рік тому. Зараз із чоловіком готуємося до поповнення в сім’ї. Розуміємо, що може й не час але малюк перший, самі розумієте.
А тут новиною нас свекруха зі свекром ошелешили. Моляв не тільки вітайте маму з ювілеєм а й з майбутнім поповненням. Я й не туди, запитую. що придбати вирішили, невже на машину омріяну наважились? А вони в сміх.
Роксолана Єгорівна при надії! Звичайно, як жінка, без п’яти хвилин мати, я все розумію, але не настільки! Мій чоловік здивований не менше за мене, він жартує, що просив братика чи сестричку, але років 20 тому.
Чесно кажучи, мені складно уявити, як ми з нею разом гулятимемо з візками у парку. Як вона коментуватиме ситуацію знайомим?
– Доброго дня! Це мій син, а то внучка! Щоправда, вони гарненькі?
А мені що робити? Якщо мене з нею побачать подруги чи родичі?
– Вітання! Це моя мала, а в сусідньому візку відпочиває мій дівер?
Ні, ви не подумайте, я люблю свою свекруху. У нас із нею склалися добрі стосунки, просто я дивлюся на речі реально. Майбутня дитина буде нашою відповідальністю, але чому? Я мріяла про повну родину, яку матиме моя дитина: тато, мама, дідусі. бабусі. а виходить, що одна бабуся буде на пів ставки, чи як?
Як мені пояснити своїй дитині, що її дядько менший від неї на кілька місяців. Ну добре, припустимо все пройшло гладко не дивлячись на вік, а далі? Школа, інститут? а час нині який? куди? Як?
От про що люди думають, я просто не розумію?
01,2,2022
Головна картинка ілюстративна.