fbpx

О-у, картопля пюре? – з вдаваним захопленням заявив чоловік подруги. – Носподиня нас сьогодні балуєі дивує. А що до цієї страви нам запропонують? Сосиски, чи ковбасу на бутерброді?

Якось до мене у гості приїхала стара подруга. Вона вийшла заміж за кухаря, має двох діток — загалом усе у неї в житті склалося добре. Їхала вона до мене не цілеспрямовано, просто треба було якісь документи оформити, а Рита не хотіла жити у готелі. Чоловік їхав із нею.

— Мій Олексій нас годуватиме як у ресторані, нарешті від кухні відпочинеш. Ще відпускати його не захочеш, — сміялася подруга перед приїздом.

Я була дуже рада, якщо чесно.

Кімната у мене була вільна лише одна, адже ще й свекруха гостювала. Вона сама у Франції останні роки жила, але втратила посвідку на проживання, і тепер відновлює якісь там дозволи.

У кімнаті був один диван, але дуже великий — вчотирьох там можна спокійно помістилися. Тим більше, дочка Рити захотіла спати у кімнаті моєї дочки. Вони ровесниці, мають багато спільних інтересів, тому ми були за.

Те що було у моєму холодильнику кухареві не сподобалося. Він скривився, але почав щось там діставати. Обід довелося довго чекати, адже він не поспішав. Сіли ми за стіл о 16:00. Чим пригощав? Макарони з нагетсами та нарізаними помідорами. Дуже по-ресторанному!

Перед вечерею чоловік подруги попросив сходити з ним у магазин. Ми разом пішли до супермаркету, але коли настав час розплачуватись за покупки — він просто вийшов. Я розплатилася, адже вдома чекала купа людей, які хотіли їсти.

За три дні кухар витратив стільки гарячої води, що в нас і за місяць стільки не накручував лічильник. А все тому, що він три години мив посуд під великим струменем води. Міг піти до вбиральні і залишити кран увімкненим.

Ми їли якісь морепродукти і салати. Витратила я на те все купу грошей а з-за столу вставала голодна. Мусили піцу замовляти. Наступного ранку я стала сама до плити. Приготувала звичний для нашої родини сніданок і закинула м’ясо до скороварки. В обід ми повинні були їсти його з макаронами.

Як же я здивувалась, коли прийшовши на обідню перерву ми з чоловіком нічого того не застали. Не знаю як вони змогли, але наші гості просто все з’їли. Схоже хвалений кухар нічого не готував для своєї родини.

Тих п’ять днів минули для мене як неприємний сон. Мої страви під веселий сміх Рити її чоловік критикував, а те що готував він було досить таки дорого і не ситно. Можна з’їсти, але не на постійній основі це точно.

Коли за нашими гостями зачинились двері, здається навіть пес танцював. Все ж, я зрозуміла, що у нас з Ритою побут настільки різний, наскільки це узагалі можливо уявити собі.

Ми з чоловіком з’їздили до магазину, знову заповнили холодильник звичними продуктами та постаралися про все забути. Нарешті, в нашому будинку було тихо і спокійно.

Передрук без гіперпосилання intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page