fbpx
Історії з життя
Обраниця мого сина мені не сподобалася ще з перших хвилин нашого знайомства. На вигляд така тиха і скромна, а погляд, як у гієни, яка шукає свою здобич. Як я не намагалася відрадити свою дитину від неї, у мене нічого не вийшло

Річ у тім, що закохався він без пам’яті і все для цієї особи зробити готовий. А вона своє не упустить – це точно. Ще й місяця не минуло з їхнього знайомства, як панянка переїхала в затишну квартиру мого сина. Він на неї так довго і важко заробляв: і вагони розвантажував ночами бідненький, і листівки роздавав під час дощу і морозу, і це крім основної роботи в автосервісі. Я своїм хлопчиком дуже пишаюся, і не хотіла б, щоб він все втратив через якусь вискочку.

У нього завжди був порядок вдома. Я намагалася приїжджати по кілька разів на тиждень: готувала йому смакоту і прибирала – чоловік все-таки. Але після того як ця дівчина з’явилася на його порозі, вона заявила, що з усім впорається сама. Де там впоралася! Кожен раз, коли навідую сина, не можу стримати сліз. Тепер його квартира схожа на звалище. Скрізь розкидані речі, у ванній – це просто кошмар, а в холодильнику одні йогурти і банани.

Я сподівалася, що з часом він зрозуміє, кого привів у свій дім і розпрощається з цієї дівчиною. Але тут мені повідомили новину: вона при надії. Я вже розуміла, що з цим доведеться змиритися. Розписалися по-тихому і почали чекати поповнення в родині. Після появи онука вона почувалась набагато впевненіше, ніж до цього! Уже й очі не опускала, коли я їй робила зауваження, а зухвало відповідала, щоб не лізла, куди не просять. Ось і пригріли на свою голову!

Нещодавно до мене дійшла інформація, що вона хоче прописатися в квартирі сина! І на яких це підставах, я не зрозумію. Адже купувалася вона за наші гроші, та ще задовго до одруження. Річ у тім, що їй незручно з документами кожен раз їздити до мами в село. Я категорично проти цього. Хоч прописка зараз нічого не означає, але сам факт – обурливий!

Останньою краплею стало те, що син проговорився, що вони планують продати квартиру і переїхати в столицю. Там, на їхню думку, перспективи для них і дитини великі, та й зарплати пристойні, не те, що в нашому закутку. Все життя я тут прожила, сина виростила, вивчила і ми колись не бідували, а їм мало стало. Я впевнена в тому, що невістка підштовхує його до такого рішення. Адже, якщо зараз продадуть квартиру і куплять іншу, то вона вже матиме право на половину майна.

Складно навіть уявити, як моя дитина буде жити, коли вона його залишить без власного кутка. Ось як можна бути такою корисливою? Я все розумію, але має бути межа. Як боротися з невісткою в даній ситуації? Як відкрити очі синові і позбавити його від цієї пелени?

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

facebook