Очевидно, тепер я сирота при живих батьках. Це дуже важко це визнавати, але чим швидше я змирюсь, тим краще. Вчора видалила з телефонної книги контакти “Мама” та “Тато”. У моєї дитини тільки один дідусь та одна бабуся.
Очевидно, я залишилася без батьків. Наважилася їх не послухатися, не виконати розпорядження, тому тепер мене викреслили з життя. Часто чую фразу “Заміж вийшла, тому сама розбирайся у своїх негараздах, чоловіка попроси”. Чомусь їхні батьки їм допомагали стільки, скільки потрібно було, ніхто їм не докоряв ніколи.
Мої батьки – досить забезпечені люди, які спілкуються тільки з рівними за статусом людьми. Але свого часу самі пробивалися з низів, тому мені незрозумілий їхні погляди на життя. У свої двадцять-двадцять п’ять років нічого не мали. Я знаю, як їм допомагали бабусі та дідусі, віддавали накопичення, коли прогоряв черговий бізнес, сиділи зі мною, щоб батьки могли повністю віддати сили роботі.
Жодного разу я не чула, щоб батькам дорікали їхнім мамам та татам, хоча приводи були. Одного разу батьки так ризикнули, що ми залишилися без житла. Жили тоді у таткових батьків. Я не раз чула, як дідусь його підбадьорював і казав, що головне, щоб усі були живі та здорові, а решта додасться. Хоча самі бабусі та дідусі жили дуже скромно, не сказати бідно.
Коли я привела у дім знайомитись з батьками свого хлопця Леоніда, батьки одразу запитали хто його батьки і чим він на життя заробляє. Коли ж мій наречений щиро зізнався у тому що він простий студент, а батьки на фермі працюють. так мої тато з мамою. навіть розмовляти з ним не стали. знайомство обернулось повним провалом.
Коли ми розписались, мам одразу сказала, щоб я могла розраховувати тільки на себе. Вони піднялись із низів і я піднімусь, якщо захочу.
Ми з чоловіком жили у його батьків, працювали, ростили діток, усе змінив лютий. Два місяці в окупації і усе. що мали пішло за вітром, перетворилось на попіл. звичайно ж я звернулась по допомогу до тата і мами, але вони в один голос заявили, що мої негаразди, тільки мої і вони й не таке пережили, але вистояли.
Очевидно, тепер я сирота при живих батьках. Це дуже важко це визнавати, але чим швидше я змирюсь, тим краще. Вчора видалила з телефонної книги контакти “Мама” та “Тато”. У моєї дитини тільки один дідусь та одна бабуся.
18,11,2022
Головна картинка ілюстративна з вільних джерел.
Популярні статті
- А тепер йому знадобилася донька. Ой, татуню, біжу та підскакую аби тебе глядіти
- Я була впевнена, що у нас із невісточкою чудові стосунки. Я з нею і попліткувати могла і порадитись і секрет який розказати. Вона не тільки вислухає уважно, а й пораду дасть, підтримає, добре слово скаже. та й син, я бачила, був дуже щасливий із нею. Мені було приємно приходити до них у дім і відчувати себе бажаною гостею. А минулими вихідними я навідалась, принесла своїх пиріжечків ще гаряченьких, проте синочка мого вдома не було, сама невістка. тут вона і ошелешила мене. тепер не розумію. як бути і що ж робити
- Тато говорив, а я прямо відчувала як червонію. Навіть очі на коханого підняти не могла від сорому. Оце так “познайомились” свати перед весіллям. І що тепер буде?
- Той випадок показав моїм подругам, хто я є насправді і всю правду про мій шлюб.
- Нажаль, наш будинок що під Києвом, поки відновлюють, а ми переїхали в рідне село до родичів. Ні до кого у дім проситись не стали, а орендували собі окрему хатину за смішні гроші. Саме тому, мені особливо прикрими були слова мами і сверів, коли я повідомила їм нашу несподівану новину