fbpx

Одна родина завітала до ресторану. Офіціантка спершу вислухала замовлення дорослих, потім звернулася до семирічного хлопчика

Одна родина завітала до ресторану. Офіціантка спершу вислухала замовлення дорослих, потім звернулася до семирічного хлопчика.

— А ти що замовиш ? — спитала.

Хлопчик обвів несміливим поглядом рідних і проказав:

— Я хотів би булку з ковбаскою.

Не встигла офіціантка прийняти замовлення, як мати відрізала:

— Ніякої там булки. Прошу, принесіть йому котлету з морквою і картопляне пюре.

Та кельнерка знехтувала її слова, запитавши малого:

Читайте також: Якось жінка у старому вбранні увійшла до продуктової крамниці. Наблизилася до господаря і стиха спитала, чи може вона взяти трохи їжі на виплату

— Булку з чим — з кетчупом чи, може, з гірчицею ?

— З кетчупом.

— Зараз принесу, — запевнила жінка і подалася до кухні. Члени родини сиділи наче німі, приголомшені.
А хлопчик поглянув на рідних, на кожного зокрема, відтак мовив:

— Та пані вірить, що я існую насправді !

У наших оселях живуть люди, до яких ми ставимося, ніби до меблів. Чимало людей прагнуть існувати насправді.

365 коротких історій для душі / Бруно Ферреро

Опубліковано 5 лютого 2019 року

You cannot copy content of this page