fbpx

Одного разу, нас запросили на день народження в ресторан. Ювілей. Гостей приблизно 60. Родичі та друзі та колеги ювіляра. Ми мало кого там знали. Великий, довгий стіл. Ми сідаємо на визначені нам місця. Я знайомлюся з тими, хто поруч і тими, що навпроти

– Стас – простягаю руку чоловіку, що сидить навпроти мене, на вигляд йому років 50-ть.

– Його звати Марк – відповідає жінка, що сидить поруч з ним.

Чоловік мовчки потиснув мені руку.

– Давайте, всі наповнимо чарки і вип’ємо за здоров’я ювіляра!!! – сказав хтось голосно з іншого кінця столу.

Я беру пляшку, розливаю по підставлених чарках. Простягаю пляшку до чарки Марка. Марк радісно тягнеться до чарки.

– Марк не п’є. У нього проблем – різко говорить жінка і дивиться на мене осудливо. Марк вдає, що тягнеться за хлібом. В очах туга.

Бере хліб.

– Поклади хліб на місце Марику. У тебе високий холестерин. – Знову каже жінка.

Марк мовчки кладе хліб на місце. І дивиться на годинник.

Приносять закуски і салати.

– Марк, ці салати з майонезом. Хто знає коли вони зроблені. А у тебе слабкий шлунок. Краще з’їж огірок. – І кладе в його порожню тарілку огірок. – Помідору дай спокій, Марику. У тебе через них проблеми.

Собі ж, жінка кладе в тарілку всі салати, хліб, оселедець і фаршироване яйце. Марк дивиться із заздрістю, ковтаючи слину.

– У мене, міцний шлунок – відрубала тітонька у відповідь на здивовані погляди.- І налийте мені біленької.

Марк їсть огірок. П’є воду і дивиться на годинник.

Тітонька їсть все і п’є разом із нами.

Марк важко зітхає.

Всі випили, спілкуємося. Розмовляю з хлопцем, що сидить навпроти мене і поруч з Марком.

Обговорюємо якийсь фільм.

– Ви дивилися цей фільм? – звертаюся я до Марка, щоб хоч якось заманити його в бесіду.

Марк відкрив було рот,… але…

– Марк не дивився цей фільм. Ми дивимося серіал “Від любові, до любові” він йде вже 2 роки. Ми зараз на 547 серії. І Марку дуже подобається.- знову відповіла за Марка тітонька.

Марк знову мовчки подивився на дружину і на годинник.

У нас вже пішла розмова про роботу.

– А Марк зараз не працює. У нього була виробнича пригодка. Він пошкодив палець. І вже 2 тижні сидить на лікарняному.

Принесли гаряче.

Тітонька поклала собі гори всього.

– Марику,… там жирне м’ясо. А ти на дієті. І постав будь ласка на місце “Кока-Колу” у тебе цукор.

– У нього цукор високий. – ще раз сказала вона, але вже дивлячись на нас.

Люди, що сиділи поруч вже почали явно підсміюватися над парою.

– Свободу Марку – сказав хтось справа

– Відпустіть Маріка хоча б у вбиральню – сказав ще хтось…. можливо навіть я.

– Пішли подимимо? – Сказав хлопець праворуч і подивився на всіх.

– Марку не можна. Марк сильно кашляє. В дитинстві простудився, ноги намочив.

Марк знову дивиться на годинник. Дивиться не відриваючись секунд 30. І раптом спокійно так говорить:

– Так. Усе!!! Пацани, налийте мені білесенької? А я поки поїм.- І набирає купу салатів. М’ясо. Запиває кока колою. – Зараз ще вип’ємо і підемо диміти!

Від несподіванки, хлопець поруч з Марком, здригнувся, я поперхнувся.

А хтось навіть здивовано сказав:

– Господи Ісусе – і поцілував свій маген-давид.

– Що вже 8:00? Ну Марику, ти розумничок мій – посміхнувшись сказала тітонька і чмокнула Марика в щоку. – їж, сонце моє, їж !!!

Ми в повному ауті дивилися на цей сюр.

Уже на вулиці нам Марик розповідав:

– Та, я їй в карти програв. Ми, з моєю Нінкою на бажання граємо. Уже років 20. Цього разу я програв, і повинен був до 8:00 мовчати і з усім погоджуватися. Це ще дрібниці…. Минулого разу Нінка програла, і пішла на весілля своєї співробітниці ненафарбована в сукні і в шльопанцях. Ось це була жесть!!!

– Отетеріти!!! Як нудно я живу – Сказав якийсь чоловік і засмутившись повернувся у приміщення.

P.S.

Потім Марк і Ніна обоє набрались, як бджоли меду, і влаштували на танц-полі “дикі танці”. Напевно програли один одному в доміно чи в кеглі. Люди вміють відриватися!!!

Автор: Стас Boльський.

Фото ілюстритивне. karlyukav. freepik.

You cannot copy content of this page