fbpx
Історії з життя
Одного разу під’їжджаю до гіпермаркету. Справа була в серпні. Дивлюся – вільне місце є поруч з приголомшливим харлеєм. Паркуюся, виходжу з машини, починаю розглядати його, бо люблю мотоцикли такі. Поруч біля машини копошиться сім’я, укладає покупки. Мама, тато, і хлопчина років п’яти.

І тут з’являється господар харлея. Класика – шкіряні штани, шкіряний жилет, на одному плечі тату ZZ Top, на іншому – AD/ DC. І… Величезна білосніжна шевелюра з кучериками, і така ж білосніжна борода до пупа.

Хлопчина як зарепетує: «Мамо, дивись, Дід мороз!!!». А мама йому: «Ні синку, це дядько-байкер». У хлоп’яти починає надуватися нижня губа.

А дядько-байкер повертається до хлопчика, і каже добре поставленим басом (далі діалог з хлопчиком):

– Та ні, я і є Дід Мороз.

– А де твоя червона шуба і чому на мотоциклі?

– Та ж літо, у мене відпустка, катаюся ось, заодно дивлюся на дітей, хто добре поводиться, хто погано, щоб знати, кому дарувати подарунки на Новий рік, а кому ні. А на мотоциклі, тому що олені відпочивають, травичку щипають, сил набираються, адже взимку скільки справ у нас буде.

– А снігуронька де?

– А снігуронька на морі відпочиває.

– А вона не розтане?

– Та ні, казки це, не танемо ми від спеки.

Далі відкриває сумку, яка битком набита невеликими плюшевими зайчиками. Бере одного і дарує хлопчиськові зі словами: «Поводься добре, слухайся маму з татом, і буде тобі на новий рік хороший подарунок». У того аж мало не сльози на очах від щастя. Потім повертається до мене, підморгує оком, і шепоче – «Третій за сьогодні». Сідає на мотоцикл, і плавно від’їжджає.

Мама посміхається, тато посміхається, хлопчина обіймає зайчика. Я дивлюся на сонечко, і думаю – «Яке ж чудове життя!»

Автор – Наталія Солунська.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

You cannot copy content of this page
facebook