Пригадую свою маму, коли вона була ще молодою бабусею своїх перших онуків. Завзята, впевнена в собі: двох маленьких внучок забрала, на заднє сидіння машини посадила, сама за кермо – і на дачу. «Овочі повинні бути тільки з грядки!», «Свіжий суп треба варити кожен день!». Власна думка з кожного питання, помножене на досвід. Активна життєва позиція: «Що ж у вас нічого немає в холодильнику? Я холодцю принесла »,« На, візьми грошей, купи собі теплу зимову куртку, нарешті! »,« Зять, ти що, не можеш поличку прибити рівно? Ось дивись, як треба! » Ну і так далі, ви розумієте. Використовуючи матеріали
Які основні проблеми у молодих батьків зі старшим поколінням? Два варіанти: «Спасибі, але не лізь в наші справи» або, навпаки: «Їм немає ніякого діла до онуків, живуть своїм життям!». Ми або повинні чітко окреслити свій простір вибудовуємо кордони, або засмучуємося про небажанні старшого покоління нам допомагати. Іноді і те, і інше «в одному флаконі».
Але раптом в якийсь момент ти розумієш: бабуся вже не може залізти на дерево, аби дістати онукам яблука. Не йде гуляти з онуками в дальній ліс по гриби і ягоди: не йдуть ноги. Не може відвести дітей на гурток і чекати там годину: від довгого сидіння в незручній позі починає бoліти спина. Їй вaжко забирати oнука з садка: група на третьому поверсі. Так що там говорити – вона вже ледве доїжджає на автобусі до нас, хоч і живемо ми в сусідньому мікрорайоні, і довго сидить в коридорі, відпочиваючи від дороги.
Якось намагаєшся звести до мінімуму навантаження на бабусю, наймаєш няню, старших братів-сестер. Але якщо ти довго не просиш її про допомогу з онуками – вона ображається. «Зовсім ви мене забули». «Що ж я, вже не потрібна стала?», Дорікає. «Це для мене – моя робота, для чого мені тоді жити взагалі?», Наполягає.
Поступово з’являються і заповнюють її життя інші «роботи»: обстежитися в пoліклініці, знайти дешевшу аптeкy. Та й просто переглянути всі улюблені передачі по телевізору. І саме тепер ти зі своєю сім’єю їй найбільше і потрібна.
Найголовніше – аби бабуся усвідомила: її люблять, і вона потрібна незалежно від того може вона допомоги дітям і онукам, чи вже не взмозі. Моя мама, наприклад, настільки вже звикла «допомагати», що коли я запрошую її до нас додому просто так, каже: «Ну, що я буду там у вас без діла тинятися».
Аби мама не відчувала себе самотньо, ми з молодшими дітьми періодично приїжджаємо до неї і кличимо на прогулянку. Находившись вдосталь обов’язково ідемо до кафешки перекусити( аби мама біля плити не стояла). Іноді разом з мамою і сім’єю брата ми їдемо в найближчий парк «годувати качечок», а себе – бутербродами і чаєм з термоса.
А зовсім нещодавно я довідалася про районні безкоштовні зустрічі 55+ (так, такі теж виявляється є! В культурних центрах, в бібліотеках, при муніципалітетах) і найближчим часом збираюся відвідати з мамою майстер-клас з плетіння кошиків (одна вона йти не збирається).
Психологи вважають, що життя літньої людини не повинне бути побудоване навколо проблем власного життєзабезпечення: для збереження інтелекту важливий інтерес до подій навколо і відчуття потрібності. І якщо ваша бабуся хоче допомагати родині, але сил у неї мало, ви можете знайти застосування її ентузіазму. «Напечи пиріжків, у тебе смачніше, ніж в крамниці поруч. Я заїду в неділю ввечері, заберу – синові вистачить на два дні брати з собою в школу, він же їх обожнює! ». Зробіть це традицією, якщо бабусі це під силу. «Не можу вирішити ось це питання з цією службою. Там постійно лінія зайнята. Тобі не важко спробувати завтра з ранку? Ти ж рано встаєш ». Ну і так далі.
Я для своєї матусі залишила один день в тиждень, коли вона забирає внучку з садочку, трохи прогулюється з нею і приводить додому (чесно кажучи, мені простіше самій, але цей час належить лишень їм). А ще кілька разів на місяць прошу її посидіти з моїми донечками ввечері – ми з чоловіком йдемо в гості або в кіно (так, дітей я з легкістю можу вже залишити одних, а маму потім треба відвозити додому, але тим не менше).
Моя мама, знає, що вона потрібна. А діти розуміють, що старість потрібно поважати. Щиро надіюсь, що колись і мої дівчатка так будуть ставитись до мене
Фото ілюстративне з відкритих джерел
Текстові зміни – творчий колектив https: intermarium.news
