Як добра подруга і чуйна людина, я не могла залишитися осторонь, тому вирішила позичити їй 500 доларів. Вона обіцяла повернути гроші через місяць, коли отримає зарплату.
Місяць минув, потім ще один, а від Ірини не було жодних звісток щодо повернення грошей. Я спочатку не хотіла нагадувати, гадала, що вона сама пам’ятає про свій борг і поверне його, коли зможе. Проте час ішов, і я все більше хвилювалася.
Одного дня я зважилася на розмову і зателефонувала Ірині. Вона відповіла з радістю, але коли я згадала про гроші, її тон змінився. Вона почала виправдовуватися: мовляв, зараз у неї все ще важко з грошима, і попросила трохи більше часу. Я погодилася і вирішила зачекати ще місяць.
Пройшов ще один місяць, але ситуація не змінилася. Коли я знову нагадала Ірині про борг, вона почала уникати розмов про гроші, а іноді навіть не відповідала на мої дзвінки. Це було неприємно, адже я вважала її близькою подругою і не очікувала такого ставлення.
Одного вечора ми зустрілися у спільних друзів. Я вирішила відверто поговорити з Іриною і дізнатися, що відбувається. Вона була незадоволена моїми питаннями і звинуватила мене у недовірі і в тому, що я думаю лише про себе. Сказала, що я не розумію її ситуації і тільки думаю про свої гроші. Це було несподівано і неприємно чути.
Після цього наша дружба почала розпадатися. Ми бачилися рідше, і кожна зустріч ставала напруженою. Я почала сумніватися у своїх діях: чи правильно я вчинила, позичивши гроші? Чи повинна була я взагалі нагадувати про борг, якщо це призвело до таких наслідків?
Тепер, коли я дивлюся назад на цю ситуацію, не знаю, що робити. Я не хочу втратити подругу, але також не можу просто забути про борг і відпустити ситуацію. Як мені діяти далі? Чи варто продовжувати наполягати на поверненні грошей, чи краще просто залишити все, як є, і зберегти хоча б залишки нашої дружби?
Що ви думаєте? Як би ви вчинили в такій ситуації? Буду вдячна за будь-які поради та думки щодо цього.
